Бриф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бріф (від англ. brief) — це угода між готовими до співпраці сторонами, у якій прописані та враховані всі основні параметри. По суті, під цим поняттям розуміється письмова форма договору, яка складається з технічних параметрів майбутнього проекту[1].

Види бріфа

Існує кілька видів такої угоди, а саме:

  • Бріф-анкета — призначена для опитування однією стороною угоди іншої з метою з’ясування всіх деталей і завдань.
  • Архітектурний бріф — опис вимог клієнта (технічне завдання), на основі якого обирається архітектор і формується архітектурне рішення.
  • Медіа-бріф — особливий вид угоди, який використовують для планування рекламної кампанії.
  • Креативний бріф — створюється у випадку розробки рекламного продукту.
  • Експертний бріф (бріф на створення нової торгової марки) — інструмент маркетингового дослідження, створюється у разі замовлення на розробку й створення нової торгової марки.

Правила складання бріфа

Головне правило цього документа — надання та отримання всієї необхідної для роботи інформації, що допомагає виконавцям здійснити поставлені замовником завдання. Бріф — це, перш за все, виражені в письмовій формі дані, на основі яких працівник оцінить умови виконання, визначить терміни й кінцеву вартість. Це не кінцевий договір, а початковий етап співпраці. Певної форми бріфа не існує, кожна компанія сама розробляє його для своєї зручності, але між собою вони значно не вирізняються й містять у собі такі пункти:

  • опис продукту, його унікальні переваги;
  • опис раніше зроблених дій в заданому напрямку;
  • опис цільової аудиторії, напрями кампанії;
  • цілі й завдання;
  • інсайт або незадоволені бажання споживачів;
  • бюджет кампанії;
  • терміни.

Залежно від поставлених завдань і реалізованих рішень пункти бріфа можуть змінюватися або додадуться нові.

Примітки

  1. Що потрібно знати про брифі?.