Поліщук Володимир Валерійович
| Поліщук Володимир Валерійович | |
|---|---|
| Народився | 9 травня 1959 |
| Помер | 24 жовтня 1992 (33 роки) |
| Поховання | Лісове кладовище |
Володи́мир Вале́рійович Поліщу́к (прізвисько «Чайник»; 9 травня 1959 — 24 жовтня 1992) — кримінальний «авторитет» міста Києва кінця 1980-х, початку 1990-х.[1][2]
Син високопосадовця.[1][3] Військовий. Здобув вищу освіту.[1] Служив у Чехії.[2]
В званні майора був ад'ютантом командуючого Київським військовим округом генерала Бориса Громова.[3]
У середині 1980-х звільнився у запас і створив власне злочинне угруповання із колишніх військових. Одним із «бригадирів» цього угруповання був Валерій Прищик («Прищ»).[1] Сферою впливу групи були ринки Троєщини, Виноградаря і Оболоні, де злочинці як збирали «дань», так і займалися власним імпортом.[2]
«Чайник» одним з перших почав офіційно оформлювати діяльність угруповання через кооперативи по охороні та страхуванню, «кришуючи» бізнеси від «зальотних» банд.[1] Спроби перейти суто на легальну діяльність не сподобалися «Прищу», і на цьому ґрунті виник конфлікт із Поліщуком.[3]
24 жовтня 1992 був розстріляний під Києвом. Похований на Лісовому кладовищі.[2]
Примітки
- ↑ а б в г д Валерий Кур. «В гостях у Дмитрия Гордона». 2/4 (2013) (рос.)
- ↑ а б в г Полищук Владимир Валериевич (1959—1992) (рос.)
- ↑ а б в Корчинский Александр. Первый таллий в СССР, гибель «Чайника» и как милиция «авторитетов» развела // Сегодня, 28.12.2008. (рос.)