Розтоцька Пастіль
| село Розтоцька Пастіль | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Закарпатська область |
| Район | Великоберезнянський район |
| Рада | Розтоцько-Пастільська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA21100030060010094 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1578 |
| Населення | 293 |
| Площа | 37,531 км² |
| Густота населення | 7,81 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 89041 |
| Телефонний код | +380 03135 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°52′34″ пн. ш. 22°31′43″ сх. д. / 48.87611° пн. ш. 22.52861° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
308 м |
| Відстань до обласного центру |
50 км |
| Відстань до районного центру |
8 км |
| Найближча залізнична станція | Великий Березний |
| Відстань до залізничної станції |
8 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 89041, с. Розтоцька Пастіль |
| Карта | |
  Розтоцька Пастіль | |
 Розтоцька Пастіль | |
| Мапа | |
| |
Розто́цька Пасті́ль — село в Україні, в Закарпатській області, Великоберезнянському районі. Розтоцько-Пастільська сільська рада об'єднує: Розтоцьку Пастіль, с. Руський Мочар, с. Костева Пастіль, с. Бегендяцька Пастіль. Населення станом на 2001 рік 293 чоловік. Центр сільської ради. Село розташоване в гірській місцевості, у долині, де зливаються два русла Великого Потоку, лівої притокі річки Уж, на висоті 320 м над рівнем моря.
Біля південної околиці села розташована гідрологічна пам'ятка природи місцевого значенння «Джерело № 8».
Історія
Очевидно, місцевість, де зливаються два русла (роз-токи) сприяла винекненню назви села. У писемних джерелах назва села трапляється в різних варіантах.
Село виникло у XVI столітті. Його заснував шолтис та нові переселенці. В податкових списках 1588 року згадувалися два шолтиські уділи.
У 1599 році у селі проживало 20 нових родин.
У 1631 згадується існування церкви, але ні назва, ні стиль не збереглися.
У 1715 населення різко скоротилося тому залишилося лише 9 родин.
Інші згадки 1768- Roztoka Pásztilly, 1773-Rosztoka Passtely, Rosztokj, 1913-Felsőpásztély.
Церква св. Василя Великого. 1842, 1884.
У XVIII ст. село належало чину єзуїтів в Ужгороді. В 1751 р. тут була дерев'яна церква св. Василя Великого, в доброму стані, з двома дзвонами, всім забезпечена, книги були і друковані, й писані. Вірників було 80. Загалом у селі пам’ятають місця двох дерев’яних церков. Спорудження теперішньої мурованої церкви розпочали в 1842 р. за священика Георгія Буковського, але звели тільки стіни, бо помер майстер, що вів будівництво.
З розповіді куратора Михайла Мордованця відомо, що 40 років церква стояла недобудованою. Новий майстер (називають Поповича з Ужгорода) добудовує церкву, але дещо спрощено, зокрема замість аркового склепіння перекриває церкву плоскою стелею.
За шематизмом 1915 р., церкву спорудили в 1884 р. за священика Августина Яцковича. Тоді ж встановили іконостас, який, кажуть, привезли з іншого села. У 1922 р. шинґлове покриття дахів замінили бляшаним. У 1992р. замінено намісні ікони. У 1972р. інтер’єр храму розмалювали, а в 1992 оновили. Тоді ж перемалювали чудової роботи ікони, а старий кам’яний престол замінили дерев’яним, освячення якого відбулося 20 жовтня 1992 р.
Під час Першої світової війни з вежі церкви забрали два дзвони. Лишився великий дзвін, виготовлений Ф. Еґрі в 1911 р. за священика Івана Гранчака, а малий, вилитий Ріхардом Геролдом у Хомутові в 1923р., подарував громаді о. І. Гранчак.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 350 осіб, з яких 160 чоловіків та 190 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 284 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Відомі уродженці
- Білей Петро Васильович (1940) — український учений-лісівник, доктор технічних наук, професор.
Примітки
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
