Премія «Кіноколо» за найкращий анімаційний фільм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Премія «Кіноколо» за найкращий анімаційний фільм M:
Присуджується за за найкращий анімаційний фільм
Засновник(и) Спілка кінокритиків України
Країна Україна
Рік заснування 2019
Перше нагородження 25 жовтня 2019
Останнє нагородження 2019
Поточний лауреат Кохання
Офіційний сайт

Премія «Кіноколо» за найкращий анімаційний фільм — одна з кінематографічних нагород, що надається в рамках Національної премії кінокритиків «Кіноколо». Присуджується найкращому анімаційному фільму українського виробництва, починаючи з другої церемонії вручення нагород премії 2019 року.[1] Премією нагороджується режисер та / або продюсер фільму.[2]

Першим переможцем у номінації «Найкращий анімаційний фільм» (2019) став фільм «Кохання» Микити Лиськова.[3]

Переможці та номінанти

Нижче наведено список фільмів, які отримали цю премію, а також номінанти. Імена переможців виділені окремим кольором

2010-ті

Церемонії Назва фільму Режисер(и) Продюсер(и) Країна
2-га
(2018)
«Кохання» Микита Лиськов Андрій Границя Україна
«Пуповина» Олександр Бубнов Віталій Хало Україна
«Поки не стане чорним» Анастасія Фалілеєва Анастасія Фалілеєва Україна
«Лісова пісня» Андрій Науменко Андрій Науменко Україна

2020-ті

Церемонії Назва фільму Режисер(и) Продюсер(и) Країна
3-тя
(2020)
[4]
«Віктор_Робот» Анатолій Лавренішин Олена Голубєва
«Вигаданий пейзаж» Микита Лиськов Микита Лиськов
«Прізвище в кишені» Степан Коваль Ганна Полоніченко
«Сурогат» Стас Сантімов Стас Сантімов

Примітки

  1. Найкращим фільмом року другої премії "Кіноколо" стала драма “Додому”. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 8 червня 2020.
  2. Васильєв, Сергій (2 грудня 2018). Оновлено Регламент національної премії кінокритиків «Кіноколо» –... Бюро української кіножурналістики (укр.). Процитовано 8 червня 2020.
  3. Київський тиждень критики. kcw.com.ua (ua) . Процитовано 8 червня 2020.
  4. Ніна Григорська. Оголошено переможців третьої національної премії кінокритиків Кіноколо. НВ. Процитовано 22 жовтня 2020.

Посилання