Церква Воздвиження Чесного Хреста (Загір'я)
| Церква Воздвиження Чесного Хреста | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| Вид на церкву (2016 рік) | ||||
|
49°22′46″ пн. ш. 24°28′40″ сх. д. / 49.37947934302675890° пн. ш. 24.47794024218412900° сх. д.Координати: 49°22′46″ пн. ш. 24°28′40″ сх. д. / 49.37947934302675890° пн. ш. 24.47794024218412900° сх. д. | ||||
| Тип | церква | |||
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Розташування | Загір'я[1] | |||
  Церква Воздвиження Чесного Хреста (Загір'я) (Україна) | ||||
 | ||||
 Церква Воздвиження Чесного Хреста у Вікісховищі | ||||
Церква Воздвиження Чесного Хреста — греко-католицька церква у селі Загір'я Рогатинського району Івано-Франківської області України. Пам'ятка архітектури національного значення, охоронний № 1190[2][3].
Історія
Можливо збудована 1700 року[а][4]. Біля 1744 року загорівся вівтар, церкву реставрували, про що згадував о. Микола Шадурський в її описі від 1764 року[4]. Після реставрації її благословив о. Іван Пазірський, княгиницький декан[4]. 28 березня 1771 року парох о. Бобовський отримав ерекцію на ґрунти, якими давно вже користувалася церква, від дідича Домініка Цетнера.
З 1803 по 1938 рік церква стала дочірньою парохії Княгиничі, 1938 року її відновили як окрему парохію, і нею завідував парох Княгиничів[5].
1817 року храм реставрували — забрали верхи над вівтарем і бабинцем, змінили форму верху нави; можливо тоді ж звели дзвіницю[4].
1946 року церкву закрили для богослужінь до 1989 року[4]. З 1991 року церква в користуванні громади УГКЦ[6]. З 1998 року парохом у Загір'ї та Княгиничі є о. Павло Кадлуб[5][7].
Храмове свято — Різдво Івана Предтечі (Свято Купала)[8].
Опис
Дерев'яна церква, належить до галицької школи народної архітектури[9]. Початково була вкрита ґонтом, але після Другої світової війни її замінили на бляху[4]. Тридільна — бабинець, прямокутна нава, вівтар. Центральна частина ширша й вища за дві інші. До бабинця прибудовано присінок із заходу, а до вівтаря — захристія зі сходу та ризниця із півночі[4]. У південних стінах зрубів — прямокутні вікна[5]. Будівля розташована на пагорбі, від вулиці відгороджена муром[4][5].
Настінний живопис зберігся із XIX століття[9]. Іконостас поновили на початку 1990-х років[5].
-
Вид на церкву (2005 рік) -
Дзвіниця (2005 рік) -
Церква (2010 рік) -
Вхід до церкви (2012 рік) -
Церква і дзвіниця (2012 рік) -
Вид на дзвіницю (2012 рік)
Див. також
- Церква Святого Дмитрія (Заланів);
- Церква Благовіщення Пречистої Діви Марії (Коломия);
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Ворохта);
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Криворівня);
- Церква святої великомучениці Параскеви П'ятниці (Шешори).
Примітки
Виноски
- ↑ Wiki Loves Monuments monuments database — 2023.
- ↑ Про доповнення списку пам'яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави. Рада Міністрів УРСР; Постанова від 06.09.1979 № 442. Законодавство України. Архів оригіналу за 02.04.2018. Процитовано 25.04.2020.
- ↑ Реєстр об'єктів культурної спадщини. Геопортал відкритих даних Івано-Франківської області. Процитовано 25.04.2020.
- ↑ а б в г д е ж и к Слободян, 2004, с. 66.
- ↑ а б в г д Слободян, 2004, с. 67.
- ↑ УГКЦ С.ЗАГІРЯ. opendatabot.ua. Процитовано 25.04.2020.
- ↑ Дні духовної віднови перед мощами св. Івана Павла ІІ. ugcc.if.ua. 19.03.2019. Процитовано 25.04.2020.
- ↑ КНЯГИНИЦЬКА СІЛЬСЬКА РАДА. rohatynrada.if.ua. Процитовано 25.04.2020.
- ↑ а б Памятники градостроительства и архитектуры УССР: (Ил. справ.-каталог). В 4-х т. (рос.) . Т. 2. 1983—1985. с. 246.
Джерела
- Слободян В. Храми Рогатинщини. — Л. : Логос, 2004. — С. 66—67. — ISBN 966-737-64-7.
