До 1979 року Річі Блекмор вирішив завершити співпрацю із Діо, втомившись від його захоплення середньовіччям, драконами, лицарями і іншими подібними речима. Це захоплення відображалась на текстах гурту, а Блекмор націлився на чарти США, де приймали музику із більш легким звучанням і більш простими текстами. У січні 1979 року було офіційно оголошено про те, що Діо покидає гурт. На його місце, прослухавши багатьох кандидатів, запросили Грема Боннета. Також Девіда Стоуна було замінено на Дона Ейрі, котрий грав із Козі Павеллом у гурті Hammer. Ще одним доповненням став колега Блекмора у Deep Purple, басист і продюсер Роджер Гловер.
Альбом було представлено у липні 1979 року і, як це не рідко буває, слухачі негативно поставились до зміни стилю гурту.[4] Звучання альбому стало дещо м'якшим, ніж попередні роботи гурту, а сама платівка ознаменувала певний перехідний період між хард-роковою ерою Діо та ерою Джо Лінн Тернера.