Музичний жанр
Музичний жанр (фр. genre — рід, вид, тип, манера) — багатозначне поняття, що характеризує класифікацію музичної творчості за родами і видами, з огляду на їх походження, умови виконання, сприймання та інші ознаки (зміст, структура, засоби виразності, склад виконавців тощо). Поняття музичного жанру відображає основну проблему музикознавства і музичної естетики — взаємозв'язок між позамузичними факторами творчості з її суто музичними характеристиками. Музичний жанр є одним із найважливіших засобів художнього ототожнення.
Поняття музичного жанру побутує в різних аспектах:
- широкому — оперний жанр, симфонічний жанр, камерний жанр і т. д.;
- вузькому — велика опера, комічна опера, лірична опера, музична драма і т. д.; симфонія, камерна симфонія, сюїта; увертюра; симфонічна поема; соната, квартет і т. д.; арія, аріозо, каватина, романс, пісня і т. д.
Склад виконавців і спосіб виконання визначають найпоширеніший поділ музичних жанрів на вокальний та інструментальний, які, своєю чергою, диференціюються за специфічнішими ознаками.
Зміст
Напрямки дослідження[ред. | ред. код]
Вивчення жанру ведуться по трьох основних напрямках:
- Вивчення конкретних музичних жанрів
- Вивчення класифікації жанрів
- Вивчення сутності поняття жанру
Класифікація жанрів[ред. | ред. код]
Існують різні способи класифікації музичних жанрів. Музикознавець Т. В. Попова пропонує класифікувати жанри за умовами їх побутування і виконання. За цією класифікацією розрізняють жанри:
- Народної музики (музичний фольклор)
- Розважальної музики (в тому числі музика сучасної естради)
- Камерної музики (що виконується камерними ансамблями)
- Симфонічної музики (виконується великими оркестрами)
- Хорової музики (виконується хоровими колективами)
- Театральної музики (в тому числі опери, музики до спектаклів, кінофільмів тощо)
В. А. Цукерман пропонує класифікувати жанри за змістовними ознаками:
- Ліричні жанри
- Епічні жанри
- Концертні
- Картинні (програмна музика)
А. Н. Сохор пропонує класифікувати жанри за т.зв. «жанровим змістом»
- культові та обрядові
- масово-побутові
- концертні
- театральні
Функції жанрів[ред. | ред. код]
Музичний жанр може мати такі функції:
- Комунікативні, пов'язані з організацією художнього спілкування
- Семантичні, що визначають зміст художнього твору
- Тектонічні (структуротворчі), що визначають побудову твору
Первинні та вторинні жанри[ред. | ред. код]
Окремі дослідники (напр. В. А. Цукерман) розрізняють первинні жанри — що безпосередньо пов'язані з умовами їх побутування, та вторинні жанри — що сформувалися в умовах концертного виконавства.
Музичні жанри та історичні форми побутування музики[ред. | ред. код]
Дослідники вважають, що з плином історії музичного мистецтва можна розрізнити три основні форми його побутування. Це — синкретична, естетична та віртуальна форми.
- Першу — синкретичну форму музикування визначає синхронізм творення, втілення та сприйняття музики. Це — найстаріша форма побутування музики. Музичний жанр виступає передусім як канон, що забезпечує відтворення відповідної певній традиції ситуації. Основною функцією жанру стає комунікативна функція
- Друга — естетична форма з'явилася з розвитком нотного запису. Музичний жанр стає естетичним феноменом. Музичні твори подаються слухачеві. Цій формі характерне злиття строгої організації з чуттєво повноцінною звуковою та інтонаційною формою. Основною функцією жанру стають семантичні функції.
- Третя — віртуальна форма (т. зв. шизофонія) виникла з появою та розвитком індустрії звукозапису, що призвела до розриву між виконанням та сприйняттям музики. Від попередніх форм побутування музики, шизофонічну форму відрізняє те, що музика може прослуховуватись слухачем практично в будь-якій ситуації. На зміну публіці приходять відокремлені слухачі. Основною функцією жанру стають структуротворчі функції, що часто призводить до плутанини понять жанру і стилю, особливо стосовно популярної музики. В багатьох випадках вдалішим терміном музикознавці вважають термін «музичний напрямок».
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Жанр музичний // Українська музична енциклопедія, Т.2 — Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2008 — C. 69-72
- Майбурова К. Музичні жанри. — К., 1959;
Джерела[ред. | ред. код]
- Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)
- Энциклопедический музыкальный словарь : [рос.] / сост. Б. С. Штейнпресс, И. М. Ямпольский. — М. : Советская энциклопедия, 1966. — 632 с.
- Е. В. Назайкинский — Стиль и жанр в музыке — М., 2003
- М. К. Михайлов — Стиль в музыке — М., 1981
|
![]() | Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть покращити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
![]() |
Це незавершена стаття про музику. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |