Панасюк Христина Леонідівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 23 січня 2022, заснована на цій версії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Панасюк.
Христина Панасюк
Христина Леонідівна Панасюк
Народилася18 січня 1988(1988-01-18) (36 років)
Рівне, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Діяльністьволонтерка, музикантка, шкільна учителька
Alma materРівненське музичне училище і Рівненський державний гуманітарний університет
Нагороди
Нагрудний знак «За заслуги перед Збройними Силами України» орден княгині Ольги III ступеня Орден «Сталевий хрест непереможних»

Христина Леонідівна Панасюк (нар. 18 січня 1988, м. Рівне, Україна) — українська волонтерка, музикантка, учителька.

Життєпис

Христина Панасюк народилася 18 січня 1988 у місті Рівному. Деякий час разом з батьками жила в Ташкенті, згодом вони повернулися до України[1].

Навчалася в Рівненській музичній школі; закінчила Рівненське музичне училище та університет[1]. Нині працює викладачкою по класу фортепіано Рівненської музичної школи № 2 [2].

Вокалом захоплюється з дитинства, в 13 років почала писати пісні; виступає під акустичну гітару. У листопаді 2014 потрапила до зони бойових дій на Донбасі[1], де допомагала бійцям як матеріально, так і духовно[2]. Займається волонтерською діяльністю.

У репертуарі більше 50 пісень. Виступає в Україні та для українських громад в Іспанії, Італії, Німеччині, Угорщині.

Дискографія

Альбоми

  • «Україно, підіймись з колін» (2015),
  • «Сили Добра» (2016),
  • «Ангели» (2018),
  • «Небо одне на всіх» (2019),
  • «Живи» (2021)[3].

Сингли

  • «Присягу двічі не дають»,
  • «Дай, Боже, сили нашим солдатам»,
  • «Я не втомився»,
  • «Сили добра»,
  • «Білі лебеді»,
  • «Ти підбори змінила на берці»,
  • «Небо одне на всіх»,
  • «Вірні завжди».

У співавторстві

  • «Білі лебеді» (2014, з гуртом «Невічні»),
  • «Ні війні, нет войне» (2015, з гуртом «Механічний Апельсин»),
  • «Я не втомився» (2016, з лідером гурту «Мотор'ролла» Сергієм Присяжним),
  • «Останні ночі без тебе» (2017, з гуртом «Тінь Сонця», пісня Сергія Василюка).

Нагороди

  • відзнака Президента України (2016),
  • нагрудний знак «Знак пошани» Міністра оборони України (2019),
  • орден княгині Ольги ІІІ ступеня (2020)[4],
  • орден «Сталевий хрест непереможних» (2021),
  • нагрудний знак «За заслуги перед Збройними Силами України» (2021).

Примітки

  1. ↑ а б в Корнієнко, А. Її музику слухають серцем // Життєві обрії. — 2018. — 20 серпня.
  2. ↑ а б Співачка-волонтер Христина Панасюк: «Я не можу інакше» // Радіо Свобода. — 2016. — 4 жовтня.
  3. ↑ Гордич, В. 13 пісень про війну і кохання. Рівнянка Христина Панасюк презентує новий альбом «Живи» // Суспільне Новини. — 2021. — 11 листопада.
  4. ↑ Указ Президента України від 21 серпня 2020 року № 335/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України»

Джерела

Зовнішні відеофайли
«Небо одне на всіх». Інтерв'ю з Христиною Панасюк на YouTube // Житомирська хвиля. — 2020. — 10 лютого.
українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Панасюк_Христина_Леонідівна&oldid=34373200