Металургійний район (Кривий Ріг)
Металургійний район | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
Країна: | Україна | |||
Місто: | Кривий Ріг | |||
Утворений: | 1936 | |||
Населення: | 65 600 | |||
Площа: | 51,9 км² | |||
Густота населення: | 1264 осіб/км² | |||
Поштові індекси: | 50000 | |||
Географічні координати: | 47°52′9.0000001011958″ пн. ш. 33°24′24.000000101201″ сх. д. / 47.86917° пн. ш. 33.40667° сх. д. | |||
Районна влада | ||||
Адреса адміністрації: | 50069, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пр. Миру, 42, 90-67-67 | |||
Вебсторінка: | Металургійна райрада | |||
Голова районної ради: | Степанюк Сергій Дмитрович | |||
Мапа | ||||
|
Металургíйний райо́н (до 2016 року — Дзержинський район) — адміністративний район міста Кривий Ріг у центральній частині міста. Площа району становить 52 км². Загальна протяжність вулиць 194 км. На його території мешкає близько 65 600 жителів. В Металургійному районі — 194 вулиці.
Історія
Металургійний район Кривого Рогу — один із перших трьох районів, утворених на території міста влітку 1936 року. Своїм народженням район зобов'язаний промисловому зростанню Криворізького басейну, розвитку рудоуправління імені Ф. Е. Дзержинського та Криворізького металургійного заводу.
Війна круто змінила долі мешканців району. Одні з них пішли на фронт, інші демонтували на Урал промислове обладнання. Тільки до Нижнього Тагілу виїхало 73 тисячі криворіжців, в основному, металурги та їх сім’ї.
Важкий тягар ліг на плечі мешканців району в післявоєнний період. В 1945 році були відновленні та запрацювали коксохімічний та цементний заводи. Перші тонни чавуну було отримано на відбудованих доменних печах «Криворіжсталі».
У 1950—1960-х роках значних масштабів набуло житлове та соціально-культурне будівництво в районі. Створюються нові потужні будівельні організації, відкриваються металургійний, будівельний, коксохімічний технікуми, філіал металургійного інституту, нові навчальні корпуси гірничо-рудного інституту. Район стає діловим і освітнім центром, в якому зосереджуються вищі навчальні заклади міста.
Індустріальна міць району продовжувала зростати і в 1970-ті роки. У 1974 році була введена в експлуатацію дев’ята доменна піч — найпотужніша у світі, з обсягом продукції понад 2,5 млн. т чавуну за рік.
1980-ті роки в історії розвитку району позначені пуском швидкісного трамваю, з’являються сучасні багатоповерхові будинки.
У 1984 році своє п’ятдесятиріччя відзначив комбінат «Криворіжсталь», на той час як найпотужніше підприємство галузі з повним металургійним циклом.
Подальшого розвитку набув район у нових економічних умовах незалежної держави. Значні переміни дали потужний імпульс ринковим процесам. Металургійний район став піонером у народженні та розвитку малого і середнього підприємництва міста, привабливим для інвестиційного клімату. Значні позитивні зміни відбулися і в інших сферах життєдіяльності. В районі зосереджено високий інтелектуальний потенціал, основу якого складає Криворізький національний університет, який створено на базі усіх провідних вузів Кривого Рогу[1].
Житлові райони
- Соцмісто
- Коксохім
- Трампарк
- Перша дільниця;
- Червона
- 95-й квартал (частина)
- Імені Ілліча
- Імені Шевченка (Алахівка)
- Перемога
Головні вулиці
- проспект Миру
- проспект Гагаріна
- проспект Металургів
- Нікопольське шосе
Визначні об'єкти
- Стадіон «Металург» — 30 тис. місць
- Криворізький державний цирк
- Палаци культури Металургів, «Народний дім», культурний центр «Сучасник», Палац молоді та студентів, Центр дитячої та юнацької творчості
- Парк «Богдана Хмельницького», «Будівельник»
Пам'ятники:
- Пам'ятник 10-ти Божих заповідей
- Пам’ятний знак на честь будівництва дев’ятої доменної печі
- Пам’ятник воїнам-інтернаціоналістам (Кривий Ріг)
Підприємства
У Вікіпедії є проєкт «Кривий Ріг» |
14 промислових підприємств:
- ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (колишня «Криворіжсталь» (дата заснування — 1931 рік)
- «Криворіжгаз»
- «Кривбасводоканал»
- «Сансервіс»
- ВАТ "Промислово-виробниче підприємство «Кривбасвибухпром»"
- ЗАТ «Криворіжіндустрбуд»
- Криворізький цементний завод
- Саксаганський рудник
Релігійні громади
- Костянтина і Олени храм (вул. Трамвайна на 1-шій дільниці)
- Онуфрія церква (Соцмісто)
Транспорт
Станція Кривий Ріг