Координати: 47°52′9.0000001011958″ пн. ш. 33°24′24.000000101201″ сх. д. / 47.86917° пн. ш. 33.40667° сх. д. / 47.86917; 33.40667

Металургійний район (Кривий Ріг)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Металургійний район
Герб Металургійного району
Розташування району
Основні дані
Країна: Україна Україна
Місто: Кривий Ріг
Утворений: 1936
Населення: 65 600
Площа: 51,9 км²
Густота населення: 1264 осіб/км²
Поштові індекси: 50000
Географічні координати: 47°52′9.0000001011958″ пн. ш. 33°24′24.000000101201″ сх. д. / 47.86917° пн. ш. 33.40667° сх. д. / 47.86917; 33.40667
Районна влада
Адреса адміністрації: 50069, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пр. Миру, 42, 90-67-67
Вебсторінка: Металургійна райрада
Голова районної ради: Степанюк Сергій Дмитрович
Мапа
Мапа

Металургíйний райо́н (до 2016 року — Дзержинський район) — адміністративний район міста Кривий Ріг у центральній частині міста. Площа району становить 52 км². Загальна протяжність вулиць 194 км. На його території мешкає близько 65 600 жителів. В Металургійному районі — 194 вулиці.

Історія

Металургійний район Кривого Рогу — один із перших трьох районів, утворених на території міста влітку 1936 року. Своїм народженням район зобов'язаний промисловому зростанню Криворізького басейну, розвитку рудоуправління імені Ф. Е. Дзержинського та Криворізького металургійного заводу.

Війна круто змінила долі мешканців району. Одні з них пішли на фронт, інші демонтували на Урал промислове обладнання. Тільки до Нижнього Тагілу виїхало 73 тисячі криворіжців, в основному, металурги та їх сім’ї.

Важкий тягар ліг на плечі мешканців району в післявоєнний період. В 1945 році були відновленні та запрацювали коксохімічний та цементний заводи. Перші тонни чавуну було отримано на відбудованих доменних печах «Криворіжсталі».

У 19501960-х роках значних масштабів набуло житлове та соціально-культурне будівництво в районі. Створюються нові потужні будівельні організації, відкриваються металургійний, будівельний, коксохімічний технікуми, філіал металургійного інституту, нові навчальні корпуси гірничо-рудного інституту. Район стає діловим і освітнім центром, в якому зосереджуються вищі навчальні заклади міста.

Індустріальна міць району продовжувала зростати і в 1970-ті роки. У 1974 році була введена в експлуатацію дев’ята доменна піч — найпотужніша у світі, з обсягом продукції понад 2,5 млн. т чавуну за рік.

1980-ті роки в історії розвитку району позначені пуском швидкісного трамваю, з’являються сучасні багатоповерхові будинки.

У 1984 році своє п’ятдесятиріччя відзначив комбінат «Криворіжсталь», на той час як найпотужніше підприємство галузі з повним металургійним циклом.

Подальшого розвитку набув район у нових економічних умовах незалежної держави. Значні переміни дали потужний імпульс ринковим процесам. Металургійний район став піонером у народженні та розвитку малого і середнього підприємництва міста, привабливим для інвестиційного клімату. Значні позитивні зміни відбулися і в інших сферах життєдіяльності. В районі зосереджено високий інтелектуальний потенціал, основу якого складає Криворізький національний університет, який створено на базі усіх провідних вузів Кривого Рогу[1].

Житлові райони

Головні вулиці

Визначні об'єкти

  • Стадіон «Металург» — 30 тис. місць
  • Криворізький державний цирк
  • Палаци культури Металургів, «Народний дім», культурний центр «Сучасник», Палац молоді та студентів, Центр дитячої та юнацької творчості
  • Парк «Богдана Хмельницького», «Будівельник»

Пам'ятники:

Підприємства

14 промислових підприємств:

Релігійні громади

  • Костянтина і Олени храм (вул. Трамвайна на 1-шій дільниці)
  • Онуфрія церква (Соцмісто)

Транспорт

Станція Кривий Ріг

Примітки