Столичний ляльковий театр (Софія)
Столичний ляльковий театр Столичен куклен театър | ||||
---|---|---|---|---|
Столичний ляльковий театр, Софія | ||||
42°41′34.735200100002″ пн. ш. 23°19′33.056400100006″ сх. д. / 42.69298° пн. ш. 23.32585° сх. д. | ||||
Країна | Болгарія | |||
Місто | ||||
Адреса |
вул. Генерала Гурко, 14 | |||
Тип | ляльковий театр | |||
Відкрито | 1946 рік | |||
Репертуар | казки, дитяча і доросла класика | |||
Керівництво | директор Кирякос Аргіропулос[1] | |||
sofiapuppet.com | ||||
Ідентифікатори і посилання | ||||
| ||||
|
Столичний ляльковий театр (болг. Столичен куклен театър) — ляльковий театр у столиці Болгарії місті Софії.
Загальна інформація
Софійський столичний ляльковий театр міститься за адресою:
- вул. Генерала Гурко, буд. 14, м. Софія-1000 (Болгарія).
Театр також має другу сцену — за адресою:
- бул. Янко Сакзова, буд. 19, м. Софія (Болгарія).
Нині директором закладу є Кирякос Методіос Аргіропулос (Кирякос Методиос Аргиропулос).
З історії та сьогодення театру
Ляльковий театр у Софії був заснований у 1946 році Маром Пенковим на власні кошти, і оскільки це був перший стаціонарний театр у сучасній Болгарії, він відразу ж прикував увагу широкого загалу.
За декілька років заклад отримав державний статус і відповідно фінансування, ставши першим державним професіональним театром у Болгарії.
Першим міжнародним успіхом колективу Софійського лялькового став приз на фестивалі театрів ляльок у Бухаресті (Румунія) в 1958 році.
У 1960-ті роки відбувалось творче піднесення Столичного лялькового театру. Са́ме тоді поставлені головні знакові вистави театру, що стали золоим фондом колективу й були відповідно оцінені у всьому світі — від Куби, США і Канади до країн Європи і Японії. Серед цих спектаклів, у першу чергу, дитячі «Крали Марко» (1967) і «Пинокио» (1968).
Від 2002 року на посаді директора театру Кирякос Аргіропулос.
З репертуару
Дотепер Софійський Столичний ляльковий театр поставив на своїх сценах близько 300 назв спектаклів.
У чинному репертуарі[2] театру близько 20 вистав (на місяць), серед яких як обробки болгарського фольклору, так і постановки світових дитячих казок-бестселерів («Пітер Пен», «Гензель і Гретель», «Снігова королева», «Алладін і чарівна лампа») тощо.
Софійські лялькарі час від часу готують спектаклі, розраховані на дорослого глядача, — це інтерпретації світової класики «Мизантроп» (1968), «Декамерон» (1972), «Бурята» (1987) і «Макбет» (1996), а також культові «Съкровището на Силвестър» і «Рагаца».
Примітки
Джерела і посилання
- Офіційна веб-сторінка театру (болг.)
- Історія театру на Офіційна веб-сторінка театру (болг.)