Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків НАМН України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Картка:Інститут

Державна установа «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків Національної академії медичних наук - є потужним науковим, лікувальним, організаційно-методичним центром охорони здоров’я дітей та підлітків в Україні, готує кадри вищої кваліфікації, розробляє пропозиції до Державних програм і забезпечує їх виконання. Інститут внесено до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.В інституті за різних часів працювали відомі науковці: професори С.М. Ямпольський, М.І. Олєвський, О.І. Корнілова, акдемік В.І. Грищенко та багато інших, які зробили вагомий внесок у розвиток вітчизняної науки.[1]

Історія установи

Історія інституту бере свій початок з благодійної організації "Крапля молока", яка була організована 1907 року в Харкові.

У жовтні 1922 року за наказом Народного комісаріату охорони здоров’я України № 174 від 28.10.1922 р. на базі

цієї організації засновано перший Український державний інститут охорони материнства та дитинства, відомий під назвою Харківська дитяча лікарня "ОХМАТДИТ"

[2].

Очолив інститут професор Семен Мойсейович Ямпільський [3].

Інститут мав філії в Одесі, Донецьку, Полтаві, Сумах, Луганську.

Головними завданнями нової установи були питання боротьби з дітячою та материнською смертністю, створення системи медичного забезпечення жінки-робітниці,

організація дитячого харчування, підготовка спеціалістим для профілактичної роботи на підприємствах, дитячих виховних та лікувальних установах.

Велика увага надавалася пропаганді санітарно-гігієничних знань серед населення.

Серед головних були питання фізіологія та паталогія дітей першого року життя, психо-фізіологічний розвиток дитини, вплив зовнішнього довкілля тощо.

До складу інституту у 1922 році увійшли:

- консультація для грудних дітей із патронажем та молочною кухнею;

- стаціонар для дітей грудного віку;

- консультація для вагітних жінок;

- клінічний будинок дитини;

- будинок дитини від року до чотирьох років (будинок дитини №1, вул. Чайковського, 20);

- ясла для дітей до до чотирьох років (яслі №5, вул. Пушкінська, 60);

- школа сістер з охорони материнства і дитинства - обласна школа сістер.

У 1923 при інституті було створено центальну дитячу поліклініку, відкрита юридична консультація, до завдань якої входили питання

правового захисту матерів, популяризація сімейного праваа. Створено Раду соціальної допомоги з їдальнею та

пошивною майстернею. Отримані доходи напрявлялися нужденним.

1925 року перед установою постала необхідність відкриття наукових посад та входу до складу наукових закладів УРСР для розвитку установи як науково-

дослідної.

У 1926 році були отримані перші кошти на проведення наукових досліджень.

у 1920-1930 роках інститут був постійним консультантом відділу стандартизації Держплану УРСР з питань розробки науково-обгрунтованих

пропозицій щодо створення іграшок, меблів, одягу, рецептури харчування для молочних кухонь.[4]

1928 заснований відділ соціальної гігієни та паталогії, а також школа-санаторій для дітей з

психо-неврологічними розладами.[3]

З 1928 по 1956 роки наукові напрацювання установи узагальнювались у збірниках наукових праць. Була створена бібліотека, яка у подальшому стала

відділом із довідково-інформаційним фондом вітчизняної та зарубіжної літератури.

На початку 30-х років задля удосконалення дослідницького процесу було створено експериментально-лабораторний відділ з клінічною, біохімічною,

мікробіологічною та патоморфологічною лабораторіями.

1934 був створений віварій, що дало можливость підняти дослідження на якісно новий рівень, підкрипляючи дослідження клінічними екпериментами.

У 1936 інститут починає видання журналу «Охорона материнства і дитинства», який з 1938 і до тепер має назву «Педіатрія, акушерство й гінекологія».

У 30-ті роки неодноразово змінювалась структура інституту та назва.

На початок Другої світової війни (1941) інститут мав власну лабораторно-клінічну базу, віварій, бібліотеку, проводив велику науково-дослідну,

лікувальну та педагогічну роботу. Інститут не був евакуйований. Вся матеріально - технічна база, архів,

бібліотека були знищені. Частина співробітників воювала на фронті.

Після звільнення Харкова від окупації розпочалося відновлення клінічних баз, лабораторій та бібліотеки інституту.

1945 року за штатним розкладом в інституті працювало 39 наукових співробітників, з них - 4 доктори медичних наук, 9

кандидатів, 2 аспіранти. Виконувалися 22 науково-дослідні роботи з актуальних питань. Було відновлено роботу аспірантури, клінічної

ординатури, працювала школа медсестер, курси з підготовки патронажних і медичних сестер для дитячих яслів і дитбудинків. [4]

1965 заклад був реорганізований у Харківський НДІ охорони здоров’я дітей і підлітків згідно з наказом МОЗ України № 40 від 18.01.1965. З цього

періоду інститут є провідною науково-дослідною установою в Україні з питань охорони здоров’я дітей шкільного віку і підлітків і очолює відповідну

проблемну комісію МОЗ та НАМН України (голова ПК – професор М.М. Коренєв).

З 2000 року інститут увійшов до складу Національної академії медичних наук України (Постанова Кабінету Міністрів України від 07.08.2000 р. № 1232).

Основними напрямками наукової діяльності інституту стають:

• визначення закономірностей формування здоров'я школярів України, середовищних та спадкових факторів, які його зумовлюють, розробка системи

моніторингу;

• визначення нейрогормональних та імунних механізмів забезпечення розвитку дитячого організму та формування патології пубертатного періоду;

• розробка нових методів профілактики, діагностики, прогнозу перебігу та лікування серцево-судинної, системи травлення, ендокринної системи, сполучної

тканини, психичних розладів у підлітковому віці, об'єднання єкспектних систем;

• медично-психологічна реабілітація дітей та підлітків з найбільш важкою соматичною патологією та порушенням психичного розвітку, профілактика

інвалідності;

• наукове огрунтування ефективних форм медичного забезпечення дітей та підлітків в Україні, в тому числі з груп соціального ризику.

У 2017 році змінився керівник установи. Директором інституту став Даниленко Георгій Миколайович (доктор медичних наук, професор).[5]

Структура

У структурі закладу 11 наукових підрозділів (5 клінічних відділень: кардіоревматології, ендокринології, дитячої гінекології, психіатрії, педіатрії та

реабілітації), 3 лабораторії (клінічної імунології, вікової ендокринології та обміну речовин, медичної генетики), відділ гігієни дітей шкільного віку і

підлітків, відділення наукової організації медичної допомоги школярам і підліткам, відділ науково-медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи,

відділення психології розвитку і група функціональних методів досліджень; клініка на 220 ліжок, до складу якої входять 5 клінічних спеціалізованих

підрозділів, консультативна поліклініка, відділення відновного лікування, 4 діагностичні підрозділи.

Клініка акредитована МОЗ України, їй присуджена вища категорія.

В інституті працює 336 співробітників, з них 52 наукових та 42 лікар, серед яких 17 докторів і 42 кандидатів наук. За останні роки співробітники

інституту захистили 13 докторських і 55 кандидатських дисертацій.

Напрямки діяльності

Основними напрямками діяльності інституту в сучасний період є:

– планування та здійснення фундаментальних і прикладних наукових досліджень з найважливіших питань медичної науки в галузі охорони здоров’я дітей та

підлітків;

– виконання функцій головної установи МОЗ та НАМН за проблемою «Охорона здоров’я дітей шкільного віку та підлітків»;

– створення за результатами наукових досліджень інформаційного (монографії, підручники, довідники, посібники тощо) та інноваційного (патенти, авторські

свідоцтва на корисні моделі, інформаційні листи, методичні рекомендації) ресурсів;

– впровадження результатів науково-дослідних розробок у практичну діяльність установ НАМН та закладів охорони здоров’я іншого підпорядкування шляхом

організації та проведення медичних форумів різного рівня, участі у виставках, укладення договорів про передачу наукової продукції та інше;

– надання високоспеціалізованої лікувально-діагностичної допомоги дитячому населенню України на базі клініки ДУ «ІОЗДП НАМН»;

– забезпечення підготовки наукових кадрів.

Джерела

  • Шлях у 90 років - події та люди [Текст] / [М. М. Коренєв та ін. ; під ред. проф. М. М. Коренєва] ; ДУ "Ін-т охорони здоров'я дітей та підлітків Нац. акад. мед. наук України". - Х. : ВПП "Контраст", 2012. - 223 с. : фотогр. - 300 прим. - ISBN 978-966-8855-85-6
  • Пропедевтична педіатрія: Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації / В. Г. Майданник, В. Г. Бурлай, О. З. Гнатейко, К. Д. Дука, Ю. М. Нечитайло, М. В. Хайтович. - Нова Книга, С.47-48.
  • Червяк П.І. Коренєв Микола Михайлович // Медицина України в персоналіях : енциклопедичний біобібліографічний довідник : у 3 т./ П.І. Червяк. — Київ: Фенікс, 2019 — Т. 2: З - О. — С. 400 — 401.

Посилання

Примітки

  1. Пропедевтична педіатрія
  2. ГУ «Институт охраны здоровья детей и подростков НАМН Украины» (ОХМАТДЕТ). Харьков.инфо
  3. а б Офіційний сайт установи. Процитовано 30 січня 2021.
  4. а б Шлях у 90 років - події та люди [Текст] / [М. М. Коренєв та ін. ; під ред. проф. М. М. Коренєва] ; ДУ "Ін-т охорони здоров'я дітей та підлітків Нац. акад. мед. наук України". - Х. : ВПП "Контраст", 2012>
  5. ДУ "ІОЗДП НАМН"