Оробей Лідія Львівна
| Оробей Лідія Львівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| біл. Лідзія Львоўна Арабей | ||||
| Народилася |
27 червня 1925 Низок, Уздзенський район | |||
| Померла |
20 лютого 2015 (89 років) Мінськ | |||
| Поховання | Північний цвинтар[d] | |||
| Країна |
 СРСР Білорусь | |||
| Діяльність |
письменниця літературознавець | |||
| Alma mater | філологічний факультет БДУ | |||
| Заклад | Q54867854?, Вожик, Chyrvonaya Zmyenad, Видавництво «Білорусь» і Полымя (часопис) | |||
| Мова творів | білоруська | |||
| Членство | Спілка білоруських письменників | |||
|
| ||||
Лідія Львівна Оробей (біл. Лідзія Львоўна Арабей; *27 червня 1925, Низок, Уздзенський район — †20 лютого 2015, Мінськ) — білоруська письменниця та літературознавець, кандидат філологічних наук (1958).
Біографія
Народилася в сім'ї службовців. У 1942–1944 роках жила в Щучині. З 1944 року — співробітниця редакції щучинської районної газети «Червоний прапор». З 1945 року мешкає у Мінську. Працювала в часописі «Вожык», у редакції газети «Чырвоная змена», займалася викладацькою діяльністю. Закінчила філологічний факультет БДУ (1951), аспірантуру при Інституті літератури та мистецтва АН БРСР (1954). Була старшим редактором видавництва «Білорусь» (1955–1967), літспівробітницею часопису «Полымя» (1967–1974). Захистила дисертацію присвячену життю та творчості А. Пашкевича (Тітки), отримала звання кандидати філологічних наук.
Творчість
Літературну працю почала в 1945 році. Виступає як прозаїк, критик, літературознавець. У 1956 році видала дослідження «Тітка (Алоїза Пашкевич)», а в 1959 «Федос Шинклер», автор збірників повістей та оповідань «Калібри» (1960, оповідання для дітей), «Квартира № 3» (1961, книга сатири і гумору), Міра часу" (1962), «Екзамен» (1963), «Лариса» (1964), «На струнах бурі» (1967), «Серед ночі» (1968), «Іскри в попелищі» (1970), «Вовчки» (1972), «Синій бір» (1972, повість), «Мені потрібно їхати» (1974), «Стану піснею» (1977), «Сузір'я Великої Медведиці» (1980), «Смуга дощу» (1984), «Пошуки кохання» (1987), «Іти у розвідку» (1989, оповідання для дітей), «Пошуки iстини» (нариси, 2005), «У полум'ї любові» (даслідження, присвячене Алоїзі Пашкевич (Тітці), 2006), «Біле поле» (оповідання, мемуари, 2008). У 1985 році вийшли вибрані твори у 2-х томах.
Переклала роман естонського письменника А. Хінта «Берег вітрів» (з А. Романовською, 1960).
Визнання
- Член Спілки письменників СРСР (з 1958).
- Член Спілки білоруських письменників.
Примітки
Літtратура
- Арабей Лідзія // Беларускія пісьменнікі (1917–1990): Даведнік; Склад. А. К. Гардзіцкі. Нав. рэд. А. Л. Верабей. — Мн.: Мастацкая літаратура, 1994. — 653 с.: іл. ISBN 5-340-00709-X
- Арабей Лідзія // Беларускія пісьменнікі: Біябібліяграфічны слоўнік. У 6 т. / пад рэд. А. І. Мальдзіса. Мн.: БелЭн, 1992–1995.
Посилання
- Арабей Лідзія Львоўна[недоступне посилання з квітня 2019]
- Беларуская пісьменніца Лідзія Арабей адзначае свой юбілей
- Лідзія Львоўна Арабей