Полымя (часопис)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Полымя (укр. Полум'я)
Полымя (часопіс)
Країна видання Білорусь
Тематика Літературно-мистецький і громадсько-політичний журнал
Періодичність виходу 12 раз на рік
Мова білоруська
Адреса редакції 220005 Мінськ, вулиця Захарова, 19
Головний редактор Олесь Бадак
Редактор Viktar Shnipd
Видавець редакційно-видавнича установа «Видавничий дім «Звязда»
Засновник Міністерство інформації Республіки Білорусь
Засновано грудень 1922
Наклад 2670([1]) примірників
ISSN 0130-8068

polymja.lim.by

«Полымя» (часопис) (біл. «Полымя»)  — найстаріший щомісячний літературно-художній і громадсько-політичний журнал Союзу письменників Білорусі. Журнал публікує прозу, поезію, публіцистику, критичні і літературознавчі статті, рецензії та переклади. Журнал нагороджений орденом «Знак Пошани» .

Історія[ред. | ред. код]

Виходить з грудня 1922 білоруською мовою в Мінську [2] . Вийшло більше 1015 номерів. Біля витоків створення стояли Якуб Колас і Янка Купала .

Навколо журналу об'єдналися найстарші білоруські письменники, які в 1927 році утворили літературну організацію «Полум'я» (Я. Купала, Я. Колас, А. Гурлі, Т. Гартний). Редакція привертала до співпраці також учасників літературних організацій «Молодняк» і « Узвишшя». Починаючи з 1934 року «Полум'я» - орган Спілки письменників [3] .

Перші десять років (до 1932 року) журналом керувала редакційна колегія, до складу якої входили Тишка Гартний, Змітрок Бядуля, Всеволод Ігнатовський, Вульф Нодель . У 1932 році першим редактором був призначений Платон Головач і журнал почав називатися «Полум'я революції» (біл. «Полымя рэвалюцыі»). У 1933 році редактором видання став Михайло Линьков Михайло Тихонович . У роки Другої світової війни журнал не виходив. Відновлений в січні 1945 року під своїм сучасною назвою.

У 2002-2012 роках входив до складу редакційно-видавничої установи «Література і мистецтва». Тепер - у складі редакційно-видавничого установи Видавничий дім «Звязда» [4] .

Головні редактори[ред. | ред. код]

Рік Тираж
1936 2 000
1945 близько 5 000
1975 близько 11 000
2013 2670

Співробітники[ред. | ред. код]

У журналі працювали Кондрат Кропива, Федос Шінклер, Григорій Березкін, Микола Хведорович, Василь Вітка, Петро Глебка, Михайло Машара, Ян Скриган, Алесь Бачило, Сергій Смикай, Геннадій Клевко, Олексій Русецький, Іван Мележа, Янка Бриль, Іван Чигринов, Анатолій Велюгін, В'ячеслав Адамчик, Борис Саченко, Михайло Стрільців, Ригор Бородулін .

Зміст[ред. | ред. код]

Існують постійні рубрики «Поезія», «Проза», «В єднанні братському» (переклади), «Літературознавство», «Постаті», «Документи епохи», «Наукові публікації», «Сторінки долі».

Автори[ред. | ред. код]

У післявоєнні роки в журналі були опубліковані практично всі найбільші твори білоруської прози. У журналі в різний час публікувалися Якуб Колас , Янка Купала, Михась Чарот, Тишка Гартний, Кузьма Чорний, Петро Бровка, Аркадій Кулешов, Кондрат Кропива, Максим Танк, Іван Мележа, Іван Шамякіна, Василь Биков, Володимир Короткевич, Максим Лужанін, Іван Науменко, Іван Чигринов, Янка Бриль, Василь Вітка.

Найвідоміші опубліковані твори[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Першу обкладинку журналу намалював художник Михась Пилипович.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. № 9 (1007), 2013. Архів оригіналу за 25 вересня 2014. Процитовано 25 січня 2019. 
  2. Плата — Проб. — Москва : Советская энциклопедия, 1975. — 608 с. — (Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 20).
  3. Березкін, Г. С. Полум'я // Коротка літературна енциклопедія. - Т. 5. - 1968. Наступні

Посилання[ред. | ред. код]