Заказік
| Заказік الزقازيق | |
|---|---|
| |
| Основні дані | |
| Країна |  Єгипет
|
| Губернаторство | Шаркія |
| Населення | 314 331 осіб |
| Часовий пояс | UTC+2 |
| Телефонний код | +20-55 |
| Географічні координати | 30°34′ пн. ш. 31°30′ сх. д. / 30.567° пн. ш. 31.500° сх. д. |
| Карта | |
  Заказік | |
| |
Зака́зік[1] (араб. الزقازيق) — місто в Єгипті, у східній частині дельти Нілу, столиця провінції Еш-Шаркія. Місто побудоване на відгалуженні Ісмаілійського каналу і на каналі Аль-Моізз, знаходиться за 76 км на північний схід від Каїру по залізниці.
Економіка
Заказік є єгипетським центром торгівлі бавовною і зерном. Великі бавовняно-паперові фабрики, офіси численних європейських торговельних компаній.
Культура
У Заказіку народився полковник Арабі-паша, який підняв повстання проти правління Великої Британії в 1882 р. Музей, названий на його честь містить деякі цікаві археологічні експонати. Університет Заказіку — це один з найбільших університетів Єгипту. У Заказіку також є філія каїрського університету Аль-Азхар.
Давній Бубастіс
Руїни стародавнього Бубастіс розташовані за 3 км на південний схід від міста. Бубастіс був давньою столицею 12-го нома, тут проходили святкування на честь богині в котячому образі Баст. Бубастіс — грецька назва давньо-єгипетської Пер-Бастет. Бубастіс став столицею Єгипту в часи 22 і 23 династій. До наших часів збереглися залишки храмів, побудованих Осорконом II і Нектанеба II. Катакомби, у яких ховали священних кішок, розташовані позаду храму Стародавнього царства, залишки якого збереглися з часів Пепі I.
Галерея
-
-
Стадіон -
-
-
-
-
-
Примітки
- ↑ Також можливі варіанти Ез-Загазік, Загазік, Аз-Заказік, Аз-Загазік. Визначений артикль Аль-або Ель-перед словом, що починається з букви зай (З), тобто Аз- або Ез-, у багатьох арабських найменуваннях, у тому числі в географічних назвах, може відносно вільно додаватися або опускатися (в арабській артикль пишеться разом зі словом, а в українській транскрипції він приєднується до слова дефісом). Різниця в україномовному прочитанні між варіантами з А або Е пояснюється тим, що в єгипетських діалектах звук А не зовсім чистий, він звучить на межі між А та Е. А різниця між варіантами з К або Г пояснюється діалектами: в літературній арабській звук в цьому слові кілька схожий зі звуком К, а в деяких єгипетських говорах звучить швидше як Г. У радянський період в російськомовних атласах писали «Ез-Заказік».
Посилання
- LookLex: Egypt: Zagazig
Hugh Chisholm, ред. (1911). . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. Cambridge University Press. (англ.)
|
Це незавершена стаття з географії Єгипту. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| № | Назва | Мухафаза | Населення | № | Назва | Мухафаза | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Каїр  Александрія |
1 | Каїр | Каїр | 8 105 071 | 11 | Асьют | Асьют | 403 202 |  Гіза  Шубра-ель-Хейма |
| 2 | Александрія | Александрія | 4 388 219 | 12 | Ісмаїлія | Ісмаїлія | 352 411 | ||
| 3 | Гіза | Гіза | 3 348 401 | 13 | Фаюм | Ель-Фаюм | 338 959 | ||
| 4 | Шубра-ель-Хейма | Кальюбія | 1 072 951 | 14 | Заказік | Шаркія | 314 331 | ||
| 5 | Порт-Саїд | Порт-Саїд | 607 353 | 15 | Дум'ят | Дум'ят | 299 296 | ||
| 6 | Суец | Суец | 547 352 | 16 | Асуан | Асуан | 281 891 | ||
| 7 | Ель-Махалла-ель-Кубра | Гарбія | 538 297 | 17 | Ель-Мінья | Мінья | 253 767 | ||
| 8 | Луксор | Луксор | 487 896 | 18 | Даманхур | Бухейра | 252 017 | ||
| 9 | Ель-Мансура | Дакахлія | 470 494 | 19 | Бені-Суейф | Бені-Суейф | 223 789 | ||
| 10 | Танта | Гарбія | 437 793 | 20 | Хургада | Червоне Море | 223 124 | ||
 | |
|---|---|
| Географія та географічні карти | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
