Гхаггар
Гхаггар-Гакра (англ. Ghaggar, гінді घग्गर) — сезонна річка, що має живлення мусонними дощами в Індії та Пакистані. Річка відома як Гхаггар до греблі Отту[en] і як Гакра вниз за течією.[1]
Сточище має поділ на дві частини, Хадір та Бангар[en], горішній терен, що не має затоплення в сезон дощів, має назву Бангар, та дольний що потерпає від паводків — Хадір.[2]
Більшість міст зрілої Хараппської цивілізації (відома також як цивілізація долини Інду) (2600-1900 рр. до Р.Х.) насправді розташовані уздовж (висохлого) річища Гхаггар-Гакра, тоді як міста пізньої Хараппської цивілізації були зосереджені у верхів'ях Гхаггар-Гакра та нижнього Інду.
Геофізичні дослідження 2010-х показали, що за часів Хараппської цивілізації система Гхаггар-Гакра була системою річок, що мали живлення мусонами, а не стоком з Гімалаїв, і цивілізація долини Інду зазнала регресу, коли мусони, що живили річки, припинилися приблизно 2000 років до Р.Х. Субатлантична аридизація згодом призвела Гхаггар-Гакра до сезонної річки, яка є сьогодні.
Науковці ХІХ та початку ХХ століття, а також деякі новітні автори припускають, що Гхаггар-Гакра може бути колишньою Сарасваті Рігведи, живлених річками, що живляться таненню снігів у Гімалаях, які змінили свій плин через тектоніку.
Течія річки
Гхаггар має витоки у містечку Дагшаї[en] на пагорбах Шивалік Гімачал-Прадеш на висоті 1 927 метрів над рівнем моря[3] і протікає через штати Пенджаб та Хар'яна у Раджастані;[4] має гирло у озері Талвара[en], штат Раджастан.
Після утворення водосховища Отту біля Сірси, Гхаггар живить два зрошувальні канали, що прямують Раджастаном.
Головними притоками Гхаггар є річки Каушаля[en], Марканда[en], Сарсуті[en], Тангрі[en] та Чаутанг[en].[3]
Річка Гакра
Гакра — висохле річище біля міста Форт-Абас[en] у Пакистані, що є продовженням річки Гхаггар в Індії. Кілька разів, але не безперервно, вона переносила воду Сатледж та Гхаггар у бронзову добу..[5] У цій місцевості було знайдено багато ранніх поселень цивілізації долини Інду. Вважається, що культура Хакра[en] є найранішою дохарапською культурою Індії. Багато ранніх поселень знайдено вздовж річища в цій місцевості.
Уздовж течії річки Гхаггар-Хакра є багато ранніх археологічних пам'яток, що належать цивілізації долини Інду; але не далі на південь від середини району Бахавалпур. Науковці вважають, що Сарасваті закінчився там рядом кінцевих озер, деякі науковці припускають, що його вода досягала Інду чи моря в дуже вологі сезони дощів. Однак супутникові знімки, суперечать цьому: вони не показують наявність підземних вод в дюнах між Індом та дельтою Хакра на захід від форту Деравар/Маро.[6]
Примітки
- ↑ Britannica, Dale Hoiberg, Indu Ramchandani (2000). Students' Britannica India, Volumes 1-5. Popular Prakashan, 2000. ISBN 978-0-85229-760-5.
... The Ghaggar River rises in the Shiwalik Range, northwestern Himachal Pradesh State, and flows about 320 km southwest through Haryana State, where it receives the Saraswati River. Beyond the Otu Barrage, the Ghaggar River is known as the Hakra River which loses itself in the Thar Desert. Just southwest of Sirsa it feeds two irrigation canals that extend into Rajasthan. ...
- ↑ HaryanaOnline - Geography of Haryana [Архівовано 1 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Shanker Sharma, Hari; Kalwar, S. C. (2005). Geomorphology and Environmental Sustainability: Felicitation Volume in Honour of Professor H.S. Sharma. Concept Publishing Company. с. 61. ISBN 978-81-8069-028-0.
- ↑ Sarasvati: Tracing the death of a river. 11 червня 2010. Процитовано 12 червня 2010.
- ↑ Mughal 1997
- ↑ Valdiya, K. S. (2002). Saraswati, the River that Disappeared. Hyderabad: Universities Press. Plate 4.