Форт святого Георгія (Ойтавош)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 01:26, 14 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Форт святого Георгія
Forte de São Jorge de Oitavos
Стіни форту
Стіни форту
Стіни форту
38°41′58″ пн. ш. 9°28′05″ зх. д. / 38.69972222002777329° пн. ш. 9.468333330027778771° зх. д. / 38.69972222002777329; -9.468333330027778771Координати: 38°41′58″ пн. ш. 9°28′05″ зх. д. / 38.69972222002777329° пн. ш. 9.468333330027778771° зх. д. / 38.69972222002777329; -9.468333330027778771
КраїнаПортугалія
МістоКашкайш, Ойтавошські дюни
Типфорт і культурна спадщина[1]
Дата заснування1641
Початок будівництва1641
Побудовано1643

Форт святого Георгія. Карта розташування: Португалія
Форт святого Георгія
Форт святого Георгія
Форт святого Георгія (Португалія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Форт святого Георгія в Ойтавоші (порт. Forte de São Jorge de Oitavos) - фортифікаційна споруда, що знаходиться на узбережжі Атлантичного океану серед Ойтавошських дюн біля міста Кашкайш у Португалії. Входив у оборонну лінію, що протягнулася від Вифлеємської башти в Лісабоні до Мису Рока.

Історія

Побудований під час Реставраційної війни з Іспанією для запобігання висадки військ між пляжами Гуінчо та Гуя. Розміщений так, щоб прострілювати територію між Фортом Носса Сенйора в Гуї (порт. Forte de Nossa Senhora da Guia) та Форту Святого Власія Санксентського на мисі Расо. Містив гарнізон з одного офіцера, трьох пушкарів та 18 солдатів. Споруджений під управлінням Антоніу Луїш де Менезеш. [2][3]


Оснащений чотирма гарматними, бартізанами та лінією для мушкетерів. Напис на вході свідчить, що будівництво розпочалося 4-го травня 1642 і закінчене у 1648. Але науковці вважають, що форт побудований між 1641 та 1643 роками. Наразі у форті розміщено музей.

Галерея

Примітки

  1. http://www.wikilovesmonuments.org.pt/
  2. Fort of São Jorge de Oitavos. Fortalezas.org. Процитовано 22 листопада 2018.
  3. Oliveira, Catarina. Forte de Oitavos. Patrimonio Cultural. Процитовано 10 грудня 2018.