Культура есперанто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 02:10, 14 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Культура есперанто — культура, що утворилася у співтоваристві есперантистів за більш ніж 100 років існування мови[1][2][3].

Література, фільми і музика

Сербський актор Саша Пилиповік демонструє своє кабаре на Всесвітньому конгресі есперантистів, Роттердам, 2008 рік

Мовою есперанто написано понад 120 оригінальних романів, перекладених творів різних жанрів — близько 25 000. Існують журнали новин Monato, які публікуються мовою есперанто, популярні та відомі серед есперантистів як Time і Newsweek. Також існує журнал для незрячих людей, Aŭroro, що видається з 1920 року. Всього газет і журналів, що видаються на есперанто, близько 250 найменувань[4].

Існують телевізійні канали мовою есперанто, а також дуже часто можна зустріти цю мову в мережі інтернет і почути по радіо. Зокрема, мовою есперанто здійснюють мовлення:

  • China Radio International
  • Melbourne Ethnic Community Radio
  • Radio Habana Cuba
  • Radio Audizioni Italiane (RAI)
  • Radio Polonia
  • Radio FREI
  • Radio Vatican

У листопаді 2005 року з'явився телевізійний канал Internacia Televido мовою есперанто. Велика частина музичних творів на есперанто є перекладом народних пісень. У 1964 році Джекс-Луїс Мей випустив повнометражний фільм Angoroj — перший оригінальний фільм мовою есперанто. У 1965 році був випущений у прокат фільм Incubus[5].

Спільнота

Замок Грезильон, культурний центр есперантистів у Франції

Спільноти есперантистів є невід'ємною частиною культури есперанто. Мова була створена для полегшення взаєморозуміння, солідарності й миру. Велика частина учасників есперанто-руху продовжують дотримуватися поставлених цілей. Крім того, багато есперантистів використовують дану мову як двері у великий світ, щоб зустрітися з людьми з інших країн на рівних, а також для подорожей.

Також серед спільноти есперантистів існують спільні свята і загальноприйняті традиції. Найбільш поширеним торжеством є День Заменгофа[6].

Див. також

  • Музична культура есперанто

Примітки

  1. Esperanto culture. Архів оригіналу за 3 жовтня 2014. Процитовано 16 грудня 2014.
  2. Johnson: Simple, logical and doomed. 16 вересня 2013. Процитовано 16 грудня 2014.
  3. http://www.yearlyglot.com/does-esperanto-have-a-culture/. Yearlyglot.com. Процитовано 16 лютого 2015.
  4. Jukka Pietiläinen. Esperanto-gazetaro: historio, nuntempo kaj perspektivoj
  5. Ronald J. Glossop (4 серпня 2005). THE CULTURE OF ESPERANTO. Процитовано 16 грудня 2014.
  6. Праздники Esperanta Civito (еспер.)

Посилання