Іка/Іда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:00, 26 лютого 2022, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 1.) #IABot (v2.0.8.6)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іка/Іда

Іка/Іда — офшорні газові родовища в хорватському секторі Адріатичного моря, розробка яких здійснюється в межах єдиного проекту.

Загальний опис

Родовище Іка відкрили у 1978 році внаслідок спорудження свердловини Jadran-18/1. Один поклад виявили у вапняках формації Mali Alan, що відноситься до мезозою, тоді як ще три поклади знаходяться у пісковиках турбідітового походження епохи плейстоцену.[1][2] Неподалік, дещо на північний схід від Іки, відкрили менше родовище Іда, запаси газу в якому знаходяться у відкладеннях плейстоцену.

Розробку родовищ здійснюють спільно на паритетних засадах хорватська нафтогазова компанія INA та італійська Eni. Видобуток з них стартував на початку 2006 року, для чого перед тим провели облаштування району, яке включало такі платформи:

- Ika A (обслуговує 3 свердловини);

- Ika B (3 свердловини), під'єднана до Ika A трубопроводом довжиною 6,5 км та діаметром 150 мм;

- Ida C (3 свердловини);

- Ida B (2 свердловини), під'єднана до Ida C трубопроводом довжиною 2,4 км та діаметром 150 мм;

- Ida А (1 свердловина), під'єднана до Ida C трубопроводом довжиною 6,9 км та діаметром 150 мм.

Між собою Ika A та Ida C з'єднані газопроводом довжиною 10,8 км та діаметром 400 мм, а видача продукції здійснюється з них по трубопроводах таким саме діаметром 400 мм, що забезпечують зв'язок з хорватською та італійською системами:

- від Ida C до розташованої північніше платформи Ivana K на родовищі Івана (довжина 35,7 км);

- від Ika A до платформи Annamaria A, яка працює західніше на родовищі Аннамарія (довжина 9,6 км).

Крім того, для транспортування інших задіяних у виробництві рідин прокладені паралельні трубопроводи діаметром 80 та 50 мм від Ika A до Ika B та Ida C, а з останньої до Ida B та Ida А.

Майже всі платформи виконали на одоопорній основі (моноподи) і лише Ika A має чотири опори (тетрапод). Для спорудження описаної інфраструктури залучили судно Crawler, що належить компанії Saipem.

В 2009 році до Ida А за допомогою трубопроводу довжиною 7 км та діаметром 150 мм під'єднали платформу малого родовища Ірина (крім того, тут же проходять допоміжні лінії діаметром 75 та 50 мм).

Практично тоді ж, в 2008—2009 роках, відкрили родовище-супутник Іка-Південно-Західне.[3][4] На ньому в 2013-у плавучий кран великої вантажопідйомності Rambiz встановив опорну основу платформи IKA JZ, що мала висоту 77 метрів та важила 700 тон. А наступного року інший кран Oleg Strashnov змонтував на неї надбудову з обладнанням вагою 555 тон.[5][6][7]

Примітки

  1. Malvić Tomislav1a, Velić Josipa1b, Mate Režić Geological probability calculation of new gas discoveries in wider area of Ivana and Ika Gas Fields, Northern Adriatic, Croatia (PDF).
  2. Vidacek, R.V.; Kukavica, V.K.; Krizanic, D.K.; Sladovic, Z.S.; Puntarec, T.B.P. Babic; Krpan, M.K.; Jovovic, S.J. (16 жовтня 2006). Ika Field Case - An Integrated Approach to Ogip Evaluation (English) . ISSN 2214-4609. Процитовано 3 квітня 2018.
  3. Zoltán Áldott Overview of current activities and the 2010 Overview of current activities and the 2010-12 plan that is 12 plan that is based on our key strengths and capabilities based on our key strengths and capabilities (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 квітня 2018.
  4. Overview on oil and gas in Croatia (PDF).
  5. Croatia’s Viktor Lenac delivers process module for IKA SW platform. Offshore Energy Today (амер.). Процитовано 3 квітня 2018.
  6. Career History – mcrov.co.uk. mcrov.co.uk (брит.). Процитовано 3 квітня 2018.
  7. News bulletin IKA_JZ (PDF).[недоступне посилання]