Іван Тарновський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 07:12, 18 лютого 2019, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta10ehf1))
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Тарновський Іван (?-1649-58-?) — український військовий та державний діяч з українського шляхетського роду Тарновських.

До «Реєстру Війська Запорозького 1649 року» його було внесено у складі Кропивнянської сотні Кропивнянського полку. Коли навесні 1657 року було відновлено Волинський полк, Іван Тарновський став його полковником. Полкове місто розташувалось тоді у містечку Межирічі. Після смерті Богдана Хмельницького Волинський полк продовжував існувати.
У січні 1658 року Іван Тарновський зібрав у Корці з'їзд шляхти Волинського воєводства, який мав звернутися до Гетьмана Івана Виговського з проханням зберегти Волинський полк. Проте невдовзі у Межирічах розпочалися українсько-польські переговори про припинення війни. Івана Тарновського, який чинив спротив замиренню України з Річчю Посполитою, було схоплено й відправлено до Чигирину на суд до Гетьмана Івана Виговського. Подальша доля Івана Тарновського лишається невідомою.

Література

  • Коваленко Сергій. Тарновський Іван // Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. — Том 2. — Київ: Видавництво «Стікс», 2008.

Посилання