Корець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Корець
COA Kopets.png Korets city fl.png
Герб Корця Прапор Корця
Центральна площа Корця.jpg
Київська – центральна вулиця Корця, вересень 2009.
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Рівненська область
Район Корецький район
Код КОАТУУ 5623010100
Засноване 1100
Перша згадка 1150
Колишня назва Корчеськ
Населення 7245 (01.01.2017)[1]
Площа 6 км²
Поштові індекси 34700—34704
Телефонний код +380-3651
Координати 50°37′02″ пн. ш. 27°09′39″ сх. д. / 50.61722° пн. ш. 27.16083° сх. д. / 50.61722; 27.16083Координати: 50°37′02″ пн. ш. 27°09′39″ сх. д. / 50.61722° пн. ш. 27.16083° сх. д. / 50.61722; 27.16083
Висота над рівнем моря 223 м
Водойма р. Корчик
День міста 28 серпня
Відстань
Найближча залізнична станція Новоград-Волинський
До станції 33 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 148 км
 - автошляхами 66 км
До Києва
 - залізницею 244 км
 - автошляхами 262 км
Міська влада
Адреса Рівненська область, м. Корець, вулиця Київська, 69, тел. 2-18-43
Веб-сторінка Корецька міськрада
Міський голова Дмитрук Людмила Миколаївна

Commons-logo.svg Корець у Вікісховищі

Карта
Корець. Карта розташування: Україна
Корець
Корець
Корець. Карта розташування: Рівненська область
Корець
Корець

Ко́рець — місто районного значення в Україні, центр Корецького району Рівненської області, Україна, розташоване на річці Корчик, за 63 км від обласного центру міста Рівного; населення — 7 428 осіб; перша згадка — 1150 рік (як Корчеськ; Київський літопис).Місто Корець є населеним пунктом, занесеним до Списку історичних міст України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878.

За свої десять храмів, в тому числі й визначні пам'ятки сакрального зодчества, Корець подеколи називають «християнською Меккою».[2]

З історії міста[3][ред. | ред. код]

На території сучасного Корця знайдені археологічні залишки доби палеоліту пізнього, а поблизу міста — городища доби Київської Русі.

Перша літописна згадка про тутешнє поселення під назвою Корчеськ зроблена під 1150 роком.

1380 територія сучасного Корця була передана великим князем литовським Ягайлом князеві Федору Острозькому. У 1386 році тут було збудовано замок і відведено в нове русло річки Корчик.

Від початку XV століття поселення переходить у володіння роду князів Корецьких. Після Люблінської унії (1569) — у складі Луцького повіту Волинського воєводства перебувало під владою Корони Польської. У XVI — середині XVII століттях Корець перетворюється на одне з найбільших міст Волині. У 161219 у ньому проживав Лаврентій Зизаній. Рід князів Корецьких перервався 1651 року. Їх володіння перейшли в спадок князям Чорторийським, які відтоді звалися Чорторийські-Корецькі. Протягом 2-ї половини XVII століття Корець декілька разів зазнавав великих ушкоджень, поступово прийшовши до занепаду.

Від 2-ї половини XVIII століття почалося пожвавлення розвитку Корця, зокрема, тут виникли мануфактури шкіряної, полотняної та суконної промисловості. 1788 року став до ладу порцеляно-фаянсовий завод.

Після вичерпання місцевих покладів каолінової глини 1831 року завод з виробництва порцеляно-фаянсу в Корці припинив своє існування.

Після 2-го поділу Польщі (1793) Корець перейшов під владу Російської імперії й отримав статус волосного центру Новоград-Волинського повіту Волинської губернії.

Після селянської реформи 1861 року Корець став значним торговельним і промисловим центром краю. 1887 року тут працювали пивоварний завод, 2 шкіряні заводи, суконна фабрика, 5 водяних та парових млинів, 12 разів на рік проходили великі ярмарки. У 1898 році споруджено цукровий завод.

Від 1920 Корець перебував у складі Польщі і мав статус адміністративного центру гміни Корець Рівненського повіту Волинського воєводства.

13 жовтня 1933 р. розпорядженням міністра внутрішніх справ місто збільшене за рахунок вилучення з Рівненського повіту села Заровє, частини передмістя Новий Корець і частини передмістя Юзефін та включення їх до міської гміни Корець[4].

Від 1939 року Корець — у складі УРСР. У роки Німецько-радянської війни (194145) від липня 1941 року до січня 1944 року був окупований гітлерівськими військами. 21 травня 1942  року в містечковому гетто нацистськими військовими знищено 3220 євреїв[5].

Корець був райцентром у 194062 роки. У 1966 році статус адміністративного центру району був відновлений.

Транспорт[ред. | ред. код]

Околицею міста проходить автошлях E40М06.

Культура і спорт[ред. | ред. код]

ФК «Радон» (Корець) у 2009

Головний культурний заклад у Корці, де відбуваються основні культурі заходи, — районний будинок культури

Від 2000 року в місті працює районний історичний музей.

Для всіх охочих в Корці відкриті бібліотеки, в тому числі й районні.

Футбольний клуб «Радон» з міста Корця бере участь в чемпіонаті області.

Спортивний клуб «Атлант» бере участь в чемпіонатах області, чемпіонатах району та чемпіонатах України з kyokushinkai karate.

У Корці виходить районна газета «Вісник Кореччини».

Пам'ятки історії та архітектури[ред. | ред. код]

Корець відомий Свято-Троїцьким жіночим монастирем (17 ст.), замком князів Корецьких-Острозьких (15-18 ст.ст.) та палацом князів Корецьких.

Замок князів Корецьких-Острозьких[ред. | ред. код]

Докладніше: Корецький замок

Князь Острозький у 15 ст. спорудив дерев'яний замок, а волинський воєвода Богуш Корецький у першій половині 16 ст. укріпив його мурами. Регулярний, бастіонної системи замок із боку материка був оточений глибоким ровом, через який вів до фортеці підйомний міст. У 17—18 ст. замок суттєво перебудовували. Останню, найбільшу перебудову здійснили у 1780-ті рр. князі Чарторийські, в результаті чого замок був пристосований під княжий палац із модним на той час бароковим декором. Саме з того часу дійшли до нас залишки зовнішніх цегляних стін і чудовий арочний кам'яний міст. Частково збереглися й підземелля — обов'язкова багатофункціональна частина середньовічного замку. У 1832 році корецький замок спіткала пожежа, і відтоді його більше не відбудовували.

Свято-Троїцький жіночий монастир[ред. | ред. код]

Монастир був заснований 1620 року як францисканський кляштор. Тоді спорудили барокові костел та корпус келій.

Після політичних збурень 1830 року костел скасовують і переосвячують як Троїцьку церкву, а отже, з'являється потреба надати йому православних рис. Тому у другій половині XIX століття західний фасад колишнього костелу надбудовується дерев'яною баштою з високим шатром, а в східній частині над середнім нефом зводиться четверик з п'ятьма главами, непропорційно маленькими, порівняно з суцільним об'ємом храму.

Костел Святого Антонія

У 1863 весь кляштор передається Свято-Троїцькому монастирю.

На початку XX століття з'являються тепла Іоанно-Предтечинська церква і надбрамна дзвіниця, збудовані в російському «теремному» стилі.

Інші пам'ятки[ред. | ред. код]

Ще одним шедевром Корця є костел святого Антонія — пам'ятка архітектури 1533 року.

До історико-архітектурних пам'яток міста також належать:

Серед цікавих споруд міста належить відокремити «бджолиний храм» на пасіці Свято-Троїцького жіночого монастиря. За словами монахинь, «бджоли — чисті та працьовиті істоти, гідні мати свій храм».[2]

Єврейська громада[ред. | ред. код]

Історично в Корці була велика єврейська громада. У місті була заснована перша в Україні друкарня на івриті. Вона була заснована в 1776 році і працювала в період від 1776 по 1781 рік. Загалом було надруковано близько 20 книг.

До Голокосту тут жило понад 6 000 євреїв. У травні 1942 року в місті було створено гетто. Тисячі євреїв були вбиті через кілька днів після створення гетто, в один день. Гетто було ліквідовано у вересні 1942 року.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Уродженці[ред. | ред. код]

Поховані[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Корець // Замки та храми України.
  • Корець // Архітектурні та природні пам'ятки України.
  • Корець // Наукове студентське товариство.
  • Корець // Українське геральдичне товариство.
  • Корець // Тут був Я.
  • Наші випускники // Вище професійне училище № 24 м. Корець.