Ілія (річка)
| Ілія | |
|---|---|
 | |
| 54°25′05″ пн. ш. 27°11′09″ сх. д. / 54.418300000027777230° пн. ш. 27.185900000027778844° сх. д. | |
| Витік | за 2 км на західній стороні від села Михалковичі[1] |
| • координати | 54°19′13″ пн. ш. 27°41′01″ сх. д. / 54.32028° пн. ш. 27.68361° сх. д. |
| Гирло | Няріс |
| • координати | 54°26′39″ пн. ш. 27°09′29″ сх. д. / 54.44417° пн. ш. 27.15806° сх. д. |
| Басейн | Німану |
| Країни: | |
| Регіон | Мінська область |
| Довжина | 62 км |
| Площа басейну: | 1220 км² |
| Притоки: | Bačylaŭkad, Kamienkad, Myškaŭkad, Vypratad, Schutschokd, Rybčankad і Q21867849? |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Ілія[1][3] — річка в Білорусі у Логойському й Вілейському районах Мінської області. Ліва притока річки Няріс (басейн Німану).
Опис
Довжина річки 62 км, похил річки 1,8 %, площа басейну водозбору 1220 км², середньорічний стік 8,8 м³/с. Формується притоками та безіменними струмками.
Розташування
Бере початок за 2 км на західній стороні від села Михалковичі[1]. Тече переважно на північний захід і на північній стороні від села Пов'язинь[4] впадає в річку Няріс (Вілейське водосховище)[5], праву притоку річки Німану.
Примітки
Джерела
- ↑ а б в Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XIV, лист: 6. Показаны территории: Виленской губернии, Минской губернии.
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Slownik_geograficzny.
- ↑ Річка Ілія на Google.Maps
- ↑ openstreetmap.
Посилання
- Блакитна книга Білорусі: енциклопедія. / Редкол.: Н. А. Дісько, М. М. Курлович, Я. В. Малашевич та ін.; Худож. В. Г. Загародні. — Мн.: БелЕн, 1994. — 415 с. ISBN 5-85700-133-1 (біл.)
- Ilia, rz. ... lewy dopływ Wilii. // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 259. (пол.)
