Ісаєв Василь Якович

Ісаєв Василь Якович
Народився	13 серпня 1917(1917-08-13) село Якушево Пудозького повіту Олонецької губернії, тепер Пудозького району Карелії, Російська Федерація
Помер	14 жовтня 2008(2008-10-14) (91 рік) Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Громадянство	СРСР,  Росія
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний архітектурно-будівельний університет
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Василь Якович Ісаєв (нар. 13 серпня 1917(19170813), село Якушево Пудозького повіту Олонецької губернії, тепер Пудозького району Карелії, Російська Федерація — 14 жовтня 2008, місто Москва) — радянський державний діяч, 1-й заступник голови Держплану СРСР, голова Ленінградського міськвиконкому. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1966—1981 роках. Член ЦК КПРС у 1981—1986 роках. Депутат Верховної ради СРСР 6—10-го скликань.

Життєпис

Народився в селянській родині. У 14-річному віці переїхав до Ленінграда, де закінчив будівельний технікум.

У 1937—1942 роках — виконроб дільниці, нормувальник будівельного тресту в Ленінграді та «Дальвоєнбуду» в місті Хабаровську. Брав участь у будівництві Іжорського заводу і авіаційного заводу в Ленінградській області.

Член ВКП(б) з 1939 року.

Під час німецько-радянської війни разом із колективом авіазаводу евакуйований в місто Нижній Тагіл Свердловської області.

У 1942—1949 роках — на партійній роботі в Свердловській області: завідувач відділу Нижньотагільського міського комітету ВКП(б), партійний організатор тресту «Тагілбуд». Займався реконструкцією «Уралвагонзаводу» і будівництвом прокатного стану металургійного заводу. У 1949 році повернувся до Ленінграду.

У 1949—1955 роках — начальник будівельно-монтажного управління, керуючий будівельного тресту «Ленпромбуд» в Ленінграді.

У 1955—1961 роках — начальник, 1-й заступник начальника Головленінградбуду.

У 1960 році закінчив заочно Ленінградський інженерно-будівельний інститут.

У 1961 — 2 липня 1962 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Ленінградської міської ради депутатів трудящих.

2 липня 1962 — 6 серпня 1966 року — голова виконавчого комітету Ленінградської міської ради депутатів трудящих.

У липні 1966 — 1984 року — 1-й заступник голови Державного планового комітету (Держплану) СРСР. Відповідав за капітальне будівництво.

З 1984 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 14 жовтня 2008 року. Похований в Москві на Троєкуровському цвинтарі.

Нагороди

• два ордени Леніна
• орден Жовтневої Революції
• два ордени Трудового Червоного Прапора
• орден «Знак Пошани»
• медалі

Джерела

• Исаев Василий Яковлевич (рос.)