Богорський Петро Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 01:49, 21 травня 2017, створена Uawikibot1 (обговорення | внесок) (Ієрархія заголовків починається із 3-х '='. WikiProject Check Wikipedia. ID #7)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Богорський Петро Федорович — (*1803 — †?) — дяк села Кирилівки (18241836).

У 1825, після смерті батька Тарас Шевченко був у нього «Школярем-попихачем»: носив воду, топив грубу, читав замість дяка псалтир над померлими й водночас вчився грамоти. У 1826 не стерпів знущань Богорського і втік від нього.

А автобіографічному листі до редактора журналу «Народное чтение» Шевченко, не зазначаючи прізвища Богорського писав про нього: «Цей перший деспот, на котрого я наткнувся в своєму житті, поселив в мені на все життя глибоку відразу і презирство до всякого насильства однієї людини над іншою».

Джерела

  • Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.