Бодгічітта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бодгічітта (санскр. बोधिचित्त, bodhicitta , «просвітлена думка, серце»; кит. 菩提心, Пу Ди Сінь; яп. 菩提心, бодайсін) — філософсько-світоглядна доктрина буддизму, що проголошує любов до всіх живих істот і обумовлює служіння бодгісаттв заради порятунку всіх живих істот з ланцюга перероджень.

Поняття Бодгічітта належить до Вчення Будди, означає думку (Чітту) про повне прояснення (Бодгі). Дослівно, бодгічітта — «Просвітлена думка».

«Хай стану я Буддою на благо всіх живих істот» — це стандартна фраза, що описує мотив прагнення до пробудження, виражає суть бодгічітти.

Література