Воєнна блокада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:40, 26 липня 2021, створена 37.73.48.222 (обговорення) (Це оточення держави)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Воє́нна бло́када — форма операції у війні, що здійснюється сухопутними, військово-морськими та повітряними силами. Воєнна блокада може бути сухопутною, морською і повітряною, а частіше мішаною — сухопутно-повітряною або сухопутно-повітряно-морською.

Залежно від завдань, воєнна блокада буває:

  • стратегічна — оточення ворожої країни або групи країн суцільними фронтами для її ізоляції від зовнішнього світу;
  • оперативна — має на меті розрив комунікацій і створення суцільного кільця оточення оперативного угруповання противника для виснаження його сил і засобів;
  • тактична — здійснюється оточенням окремих невеликих частин ворога, оборонних районів, вузлів опору або невеликих населених пунктів.

За масштабом охоплення території виділяють[1]:

За повнотою переривання контактів із зовні:

  • повну – обмеження будь-яких контактів оточених із зовнішнім світом, наприклад блокада м. Сталінград (18.11.1942 – 01.02.1943);
  • часткову – утруднення отримання певного блага чи нормальної життєдіяльності, наприклад блокада м. Ленінград (1941 – 1943).

Примітки

  1. Савчук, Іван. Блокада. Geo-Hub: науково-освітній веб-портал (українською) . Процитовано 22.01.2021.

Джерела

Література

Посилання

  • Розблокування /Словник професійної термінології для майбутніх фахівців Національної гвардії України. - с.57