Гвідонова рука

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 10:01, 26 червня 2020, створена SOMBot (обговорення | внесок) (більше не розпізнається як ізольована)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гвідонова рука. Мініатюра з мантуанського рукопису кінця XV століття

Гвідонова рука (лат. manus Guidonis) в музичній педагогіці Середньовіччя та Відродження — наочний посібник для практичної сольмізації церковних розспівів. Термін названий на чести італійського музичного теоретика Гвідо Аретинського та використовує літерні (ABCDEFG) і складові (ut re mi fa sol la) маркери ступенів, що лежить в основі західноєвропейської середньовічної музики, міксодіатонічного звукоряду, які були введені ним в теорії і зарекомендували себе на практиці як засіб для швидкого і правильного вивчення незнайомих мелодій.

Опис

Кожна зі ступенів звукоряду, у гексахордовій системі Гвідо маркується як поєднання буквеного «клавіса» (наприклад, C) і складових «воксів» (наприклад, fa-ut), представляється розташованою на суглобі або на кінці пальця лівої руки («локус» C-fa-ut). Ступені (локуси) висхідного звукоряду розташовуються по спіралі проти годинникової стрілки: Керуючи співом церковного хору (ансамблю), магістр показує пальцем правої руки на той чи інший суглоб (або кінчик пальця) на долоні лівої руки, а співак, обізнаний в інтервальних співвідношеннях у Гвідоновому звукоряді, орієнтуючись на цей жест, інтонує потрібний інтервал (при цьому співак може навіть не знати нот та не володіти нотною грамотою).

Хоча в жодному з автентичних трактатів Гвідо опису руки немає, музичні теоретики та історики (починаючи з Сіжбера із Жамблу, у хроніці, написаній близько 1110 році) приписували руку Гвідо Аретинському, маючи на увазі, ймовірно, не підготовку посібника як такого, а музично-теоретичну систему, на якій цей посібник базується.

Середньовічна гексахордична система (c′ = До (нота))
Сучасна
нотація
Середньовічна
нотація
Видозміни
1 2 3 4 5 6 7
Сольмізація
e″ ee la
Червоним кольором позначені вокси (складові маркери) натурального гексахорда (natura), фіолетовим — твердого (durum), зеленим — м'якого (molle). Клавіси (літерні позначення висот) позначені синім кольором. Локус C-fa-ut розташований на нижньому суглобі вказівного пальця.
d″ dd la sol
c″ cc sol fa
b′ mi
b fa
a′ aa la mi re
g′ g sol re ut
f′ f fa ut
e′ e la mi
d′ d la sol re
c′ c sol fa ut
b mi
b fa
a a la mi re
g G sol re ut
f F fa ut
e E la mi
d D sol re
c C fa ut
B B mi
A A re
G Γ ut

Джерела

  • Sachs K.-J. Musikalische Elementarlehre im Mittelalter // Geschichte der Musiktheorie. Band 3, hrsg. v. F. Zaminer. Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 1990, S. 105—162.
  • Руини Ч. В музыкальной школе: теория для практики // Исторический атлас средневековой музыки. Пер. и ред. С. Н. Лебедева. Москва: Арт Волхонка, 2016.