Гвідонова рука
Гвідонова рука (лат. manus Guidonis) в музичній педагогіці Середньовіччя та Відродження — наочний посібник для практичної сольмізації церковних розспівів. Термін названий на чести італійського музичного теоретика Гвідо Аретинського та використовує літерні (ABCDEFG) і складові (ut re mi fa sol la) маркери ступенів, що лежить в основі західноєвропейської середньовічної музики, міксодіатонічного звукоряду, які були введені ним в теорії і зарекомендували себе на практиці як засіб для швидкого і правильного вивчення незнайомих мелодій.
Опис[ред. | ред. код]
Кожна зі ступенів звукоряду, у гексахордовій системі Гвідо маркується як поєднання буквеного «клавіса» (наприклад, C) і складових «воксів» (наприклад, fa-ut), представляється розташованою на суглобі або на кінці пальця лівої руки («локус» C-fa-ut). Ступені (локуси) висхідного звукоряду розташовуються по спіралі проти годинникової стрілки: Керуючи співом церковного хору (ансамблю), магістр показує пальцем правої руки на той чи інший суглоб (або кінчик пальця) на долоні лівої руки, а співак, обізнаний в інтервальних співвідношеннях у Гвідоновому звукоряді, орієнтуючись на цей жест, інтонує потрібний інтервал (при цьому співак може навіть не знати нот та не володіти нотною грамотою).
Хоча в жодному з автентичних трактатів Гвідо опису руки немає, музичні теоретики та історики (починаючи з Сіжбера із Жамблу, у хроніці, написаній близько 1110 році) приписували руку Гвідо Аретинському, маючи на увазі, ймовірно, не підготовку посібника як такого, а музично-теоретичну систему, на якій цей посібник базується.
| Сучасна нотація |
Середньовічна нотація |
Видозміни | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | |||
| Сольмізація | |||||||||
| e″ | ee | la |  | ||||||
| d″ | dd | la | sol | ||||||
| c″ | cc | sol | fa | ||||||
| b′ | ♮♮ | mi | |||||||
| b♭′ | ♭♭ | fa | |||||||
| a′ | aa | la | mi | re | |||||
| g′ | g | sol | re | ut | |||||
| f′ | f | fa | ut | ||||||
| e′ | e | la | mi | ||||||
| d′ | d | la | sol | re | |||||
| c′ | c | sol | fa | ut | |||||
| b | ♮ | mi | |||||||
| b♭ | ♭ | fa | |||||||
| a | a | la | mi | re | |||||
| g | G | sol | re | ut | |||||
| f | F | fa | ut | ||||||
| e | E | la | mi | ||||||
| d | D | sol | re | ||||||
| c | C | fa | ut | ||||||
| B | B | mi | |||||||
| A | A | re | |||||||
| G | Γ | ut | |||||||
Джерела[ред. | ред. код]
- Sachs K.-J. Musikalische Elementarlehre im Mittelalter // Geschichte der Musiktheorie. Band 3, hrsg. v. F. Zaminer. Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 1990, S. 105—162.
- Руини Ч. В музыкальной школе: теория для практики // Исторический атлас средневековой музыки. Пер. и ред. С. Н. Лебедева. Москва: Арт Волхонка, 2016.
|
