Дубровський (фільм, 1936)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 23:01, 17 червня 2021, створена Олексій Мажуга (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дубровський
рос. Дубровский
Жанр драма
екранізація
Режисер Олександр Івановський
Сценарист Олександр Івановський
На основі Дубровський
У головних
ролях
Борис Ліванов
Микола Монахов
Оператор Олександр Сігаєв
Композитор Андрій Пащенко
Художник Володимир Єгоров
Кінокомпанія «Ленфільм»
Тривалість 75 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1936
IMDb ID 0027554
CMNS: Дубровський у Вікісховищі

«Дубровський» — радянська кінодрама режисера Олександра Іванівського за мотивами однойменного твору Олександра Пушкіна. Велика частина зйомок фільму пройшла в РРФСР, але частина сцен була знята в селі Станьково (Дзержинський район, Білорусь). Фільм був відновлений на кіностудії «Мосфільм» в 1976 році.

Сюжет[ред. | ред. код]

Багатий і норовливий російський пан Кирило Петрович Троєкуров, примхам якого догоджають сусіди і при імені якого тремтять губернські чиновники, підтримує дружні стосунки зі своїм найближчим сусідом і колишнім товаришем по службі, бідним і незалежним дворянином Андрієм Гавриловичем Дубровським. Троєкуров відрізняється жорстоким і примхливим характером, часто піддаючи своїх гостей небезпечним жартам, без попередження замикаючи їх в кімнаті з голодним ведмедем.

Через зухвалість одного з дворових людей Троєкурова відбувається сварка між Троєкуровим і Дубровським, що переходить у ворожнечу між сусідами. Троєкуров підкуповує губернський суд і, користуючись своєю безкарністю, відсуджує у Дубровського його маєток Кистенєвку. Старший Дубровський божеволіє в залі суду. Молодший Дубровський, Володимир, гвардійський корнет в Петербурзі, змушений покинути службу і повернутися до важко хворого батька, який невдовзі вмирає. Володимир Дубровський підпалює Кистенєвку; відданий Троєкурову маєток згорає разом з судовими чиновниками, які приїхали для оформлення передачі власності. Дубровський стає розбійником на зразок Робін Гуда, що наводить жах на місцевих поміщиків та не чіпайте, однак, маєтки Троєкурова. Дубровський підкуповує проїжджого вчителя француза Дефоржа, який повинен був поступити на службу в сім'ю Троєкурова і під його виглядом стає гувернером в сім'ї Троєкурова. Між Дубровським і дочкою Троєкурова Машею виникає взаємна прихильність-любов.

Троєкуров віддає сімнадцятилітню Машу заміж за старого князя Верейського проти її волі. Володимир Дубровський марно намагається запобігти цьому нерівному шлюб. Отримавши домовлений знак від Маші, він прибуває її врятувати, однак, занадто пізно. Під час проходження весільного кортежу з церкви в маєток Верейського озброєні люди Дубровського оточують карету князя. Верейський ранить Дубровського. Володимир каже Маші, що вона вільна, однак та відмовляється від його допомоги, пояснюючи свою відмову тим, що вже дала клятву. Фінал фільму помітно відрізняється від першоджерела: поранений Дубровський гине в бою з урядовими військами, після чого вцілілі розбійники захоплюють Покровське і розправляються з Троєкуровим.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]