Категорії (Кант)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 12:29, 13 серпня 2019, створена Submajstro (обговорення | внесок) (→‎Джерела)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

За версією Канта світ відчуттів є повним хаосом, нагромадженням безладних відчуттів і подій. Потрібно навести в цьому хаосі порядок. Цей світ перетворюється за допомогою апріорних форм чуттєвості, якими є час і простір. Час і простір не існують в реальному світі, а є формами нашого сприйняття, що організують початковий хаос. Вони існують без досвіду і поза досвідом в тому сенсі, що притаманні нашому чуттєвому сприйняттю як такому, наявність сприйняття само по собі припускає існування в ньому механізмів впорядкування відчуттів в просторовому і часовому вимірах. Накладення зв'язків у світі феноменів знаходиться за допомогою категорій розсудку. За допомогою цих зв'язків вивчаючий світ перетворює хаос в порядок і закономірний рухомий світ. Кант виділяє наступні категорії розсудку:

  1. Категорії кількості
    1. Єдність
    2. Множина
    3. Цілісність
  2. Категорії якості
    1. Реальність
    2. Заперечення
    3. Обмеження
  3. Відносини
    1. Субстанція і приналежність
    2. Причина і наслідок
    3. Взаємодії
  4. Категорії модальності
    1. Можливість і неможливість
    2. Існування і неіснування
    3. Необхідність і випадковість

Вчення Канта, має той же недолік, що й Арістотелеве. Кант не виводить К. - форми розсудку - з діяльності розсудку, а бере їх з готових суджень; випадковий характер К. і недолік виведення - ось закиди, які робить Канту Фіхте. Потрібно вивести всі К. з вищого їх заснування - з єдності свідомості. Завдання це повніше, ніж Фіхте, вирішив у своїй логіці Гегель.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]