Кодекс усталеної практики

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 03:06, 5 листопада 2019, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ко́декс уста́леної пра́ктики (звід правил) — нормативний документ, що містить рекомендації щодо практик чи процедур проектування, виготовлення, монтажу, технічного обслуговування або експлуатації обладнання, конструкцій чи виробів[1].

Кодекс усталеної практики може бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.

Право власності на кодекси усталеної практики належить державі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Про стандартизацію: Верховна Рада України; Закон від 05.06.2014 № 1315-VII. Архів оригіналу за 22.08.2014. Процитовано 12.07.2014.

Посилання[ред. | ред. код]