Куценко Петро Іларіонович
| Куценко Петро Іларіонович | |
|---|---|
| Народився |
13 липня 1948 (75 років) Голикове, Олександрівський район, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР |
| Діяльність | журналіст |
| Alma mater | Факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1977) |
| Членство | Національна спілка письменників України |
Куце́нко Петро́ Іларіо́нович — український поет, член Спілки письменників України (1984).
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив факультет журналістики Київського університету (1977).
Працював літредактором чернігівської обласної газети «Деснянська правда».
Доробок[ред. | ред. код]
Автор книжок
- «Продовження розмови» (1983),
- «Манливе світло днів непроминущих» (1986),
- «Забрало вічності» (1993)
- «Пісня безсонного джмеля» (1992, збірка віршів для дітей).
Переклади віршів російських поетів Іннокентія Анненського, Анни Ахматової, Осипа Мандельштама, Бориса Пастернака, Миколи Заболоцького, Арсенія Тарковського та ін.[1][2][3][4]
Посилання[ред. | ред. код]
- Куценко Петро Іларіонович (13.07.1948, с. Голикове) // Oblastь.kr.ua. — 2011. — 13 квітня.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Куценко Петро Іларіонович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- ↑ Антоніна Корінь. Поезія — роса для спраглих // «Утренний город», Кропивницкий городской сайт, 12 июля 2018 17:02
- ↑ Чернігівщина: Побачили світ книги місцевих авторів // 15:15 | 26.12.2006
- ↑ Куценко Петро Іларіонович // Українська Літературна Енциклопедія. — К., 1995. — Т. 3: К-Н. — С. 106—119.
Література[ред. | ред. код]
- Сулима М. Чорно-білий світ Петра Куценка // Поезія. 1986. Вип. 2
- Білоцерківець Н. Досвід пам'яті // Жовтень, 1987. № 1
- Таран Л. Енергія пошуку. К., 1988.
- Сердюк П. За брамою власного серця // ЛУ. 1998, 17 верес.
|
Це незавершена стаття про письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |