Литовченко Ігор Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Володимирович Литовченко
Народився 10 травня 1966(1966-05-10) (57 років)
Донецьк, СРСР
Громадянство Україна
Національність українець
Місце проживання Київ
Діяльність підприємець
Alma mater Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1990) і Одеська національна академія зв'язку імені О. С. Попова (2002)
Науковий ступінь кандидат економічних наук
У шлюбі з Анастасія Литовченко (2 дружина й дотепер)
Діти донька Христина та син Кирило
Нагороди
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Лито́вченко І́гор Володи́мирович (нар. 10 травня 1966, Донецьк) — засновник компанії «Київстар», президент «Київстар» з 3 вересня 1997 по 25 червня 2014[1][2][3].

Освіта

Закінчив історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1990) і Одеську національну академію зв'язку імені О. С. Попова (2002) за фахом «економіка». Кандидат економічних наук, дисертація «Обґрунтування складу ризиків та їх рівня при оцінці загроз діяльності підприємств» (2004). З 2001 академік Міжнародної академії зв'язку і член-кореспондент Міжнародної академії інформатизації. Член Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України.

Біографія

Народився 10 травня 1966 року в Донецьку, але через кілька років сім'я переїхала до Києва. Мати Ігоря Литовченка — медик, її син планував обрати цю ж професію, однак змінив рішення. У 1983 році Ігор Литовченко вступив до Київського національного університету імені Тараса Шевченка на факультет соціально-політичної історії. Після закінчення першого курсу Університету Ігор Литовченко вступив до лав Радянської (на той момент) армії і 2 роки відслужив у прикордонних військах. За роки служби в армії був відзначений армійським керівництвом і рекомендований для вступу в партію. Однак Ігор Литовченко разом з друзями відкрив невеликий торговий бізнес, що спеціалізувався на оргтехніці. Закінчивши в 1990 році університет, і до 1994 року Ігор Литовченко був спочатку заступником директора виробничого об'єднання «Віта», а потім керівником компанії «Лотос». У 1994 році він заснував компанію «Київстар». Почалася будівництво мережі, заклалася організаційна структура і філософія майбутньої компанії. Перший дзвінок у мережі «Київстар» здійснений 9-го грудня 1997 року. Ігор Литовченко був беззмінним керівником компанії з моменту заснування до 2014 року.

Батько двох дітей — виховує дочку і сина.

Трудова активність

З 1997 року — президент компанії «Київстар»[1]. З 2010 року — голова бізнес-одиниці «Україна» компанії VimpelCom Ltd., до якої входить «Київстар».
У кінці 2012 року написав власну книгу (російською мовою), яка має назву «Зажигая звезду. История „Киевстар“ от первого лица». У книзі автор розповідає про своє життя та становлення телеком-компанії «Київстар». За жанром — роман. Написано книгу до 15 річниці від дня заснування Київстар.

13 червня 2014 стало відомо, що Ігор Литовченко залишає свій пост. Наглядова рада звільнила його з посади президента (глави правління) АТ «Київстар» Ігоря Литовченка за згодою сторін із 25 червня [4].

Також наглядова рада «Київстару» призначила на посаду президента Петра Чернишова з 25 червня.

Нагороди

  • Ордени «За заслуги» III ступеня (2000), II ступеня (2004), I ступеня (2006).
  • Почесна нагорода Європейського центру ринкових досліджень (EMRC) (2003) за видатні ринкові досягнення та інноваційну політику «Київстар».
  • Золота медаль Асоціації сприяння промисловості SPI (Франція) (2003).
  • Почесна грамота Кабінету Міністрів України за суттєвий особистий внесок у реформування національної економіки, розвиток підприємництва та ринкової інфраструктури України, а також за високі досягнення в професійній діяльності (2003).
  • Нагорода «Фаворит Олімпу — 2004» в номінації «Керівник року»[5].
  • Нагрудний знак «Почесний зв'язківець України» (2005).
  • Звання Найкращий ТОП-менеджер України 2009 року.
  • За версією видавництва «Комп&ньйон» визнаний найавторитетнішим топ-менеджером України в 2010.
  • Переміг у номінаціях «Найкращий менеджер — лідер команди» і «Найкращий менеджер — управління персоналом», а також увійшов до п’ятірки найкращих топ-менеджерів у загальному рейтингу «ТОП-100. Найкращі топ-менеджери України» видавництва «Економіка» в 2011.

Див. також

Джерела

Примітки