Макухін Олексій Наумович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Макухін Олексій Наумович
Народився 11 березня 1928(1928-03-11)
село Базавлук Криворізького округу, тепер Апостолівського району Дніпропетровської області
Помер 17 червня 2000(2000-06-17) (72 роки)
Москва
Країна  СРСР
 Росія
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Санкт-Петербурзький державний електротехнічний університетd (1952)
Знання мов російська
Партія КПРС
Нагороди Орден Жовтневої РеволюціїОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР

Олексій Наумович Макухін (11 березня 1928(19280311), село Базавлук Криворізького округу, тепер Апостолівського району Дніпропетровської області — 17 червня 2000, Москва) — український радянський партійний та громадський діяч, міністр енергетики і електрифікації Української РСР. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1966—1986 роках. Депутат Верховної Ради УРСР 7—10-го скликань.

Біографія

З 1946 року — курсант військово-морського училища.

Освіта вища. У 1952 році закінчив Ленінградський електротехнічний інститут, інженер-електрик.

У 1952—1954 роках — інженер-конструктор конструкторського бюро Севастопольського заводу імені Серго Орджонікідзе.

У 1954—1955 роках — 2-й секретар, у 1955—1958 роках — 1-й секретар Севастопольського міського комітету ЛКСМУ.

Член КПРС з 1955 року.

У 1958—1959 роках — завідувач відділу організаційно-партійної роботи Севастопольського міського комітету КПУ. У 1959—1960 роках — 1-й заступник голови виконавчого комітету Севастопольської міської ради депутатів трудящих.

У 1960—1961 роках — голова виконавчого комітету Керченської міської ради депутатів трудящих Кримської області.

У вересні 1961—1963 року — 1-й секретар Керченського міського комітету КПУ Кримської області.

У березні — листопаді 1963 року — заступник голови виконавчого комітету Кримської промислової обласної ради депутатів трудящих.

У листопаді 1963 — грудні 1964 року — 2-й секретар Кримського промислового обласного комітету КПУ.

У грудні 1964 — 1971 року — 2-й секретар Кримського обласного комітету КПУ.

27 листопада 1971 — 11 травня 1982 року — міністр енергетики і електрифікації Української РСР.

У 1982—1991 роках — 1-й заступник міністра енергетики і електрифікації СРСР з питань експлуатації електростанцій і електромереж.

У 1991—1992 роках — виконувач обов'язків міністра енергетики і електрифікації СРСР, голова ліквідаційної комісії.

У 1992—1998 роках — заступник директора Зовнішньоекономічного відкритого акціонерного товариства із співробітництва в галузі енергетики «АСЕН».

Потім — на пенсії в місті Москві.

Нагороди

Посилання

Література

  • Депутати Верховної Ради УРСР. 9-е скликання — 1975 р.