Міжнародні стандарти аудиту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 08:08, 27 вересня 2020, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (заміна посилання)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Міжнародні стандарти аудиту (МСА) (англ. International Standards on Auditing (ISA)) повна назва Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг - міжнародні професійні стандарти для здійснення аудиторської діяльності. Вони видаються Міжнародною федерацією бухгалтерів через Раду з Міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості.

Призначення стандартів полягає у забезпеченні:

  • високого рівня гарантій щодо якості аудиторських послуг;
  • високого іміджу професії аудитора;
  • взаємозв’язку між окремими елементами та процесами аудиторського циклу;
  • вирішення спірних питань між аудиторами та замовниками їх послуг, встановлення рівня відповідальності аудиторів;
  • розуміння користувачів аудиторської інформації процесу аудиторської перевірки

Структура стандартів

200—299 Загальні принципи та відповідальність

  • МСА 200 «Загальні цілі незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до Міжнародних стандартів аудиту
  • МСА 210 « Узгодження умов виконання завдань з аудиту
  • МСА 220 «Контроль якості аудиту фінансової звітності
  • МСА 230 « Аудиторська документація
  • МСА 240 « Відповідальність аудитора, що стосується шахрайства, при аудиті фінансової звітності»
  • МСА 250 «Розгляд законодавчих та нормативних актів при аудиті фінансової звітності»
  • МСА 260 «Повідомлення інформації з питань аудиту тим, кого наділено найвищими повноваженнями»
  • МСА 265 « Повідомлення інформації про недоліки внутрішнього контролю тим, кого наділено найвищими повноваженнями, та управлінському персоналу»

300—499 Оцінка ризиків та дії у відповідь на оцінені ризики

  • МСА 300 « Планування аудиту фінансової звітності»
  • МСА 315 « Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвих викривлень через розуміння суб’єкта господарювання і його середовища»
  • МСА 320 «Суттєвість при плануванні та проведенні аудиту»
  • МСА 330 «Дії аудитора у відповідь на оцінені ризики»
  • МСА 402 «Аудиторські міркування стосовно суб’єктів господарювання, які звертаються до організацій, що надають послуги»
  • МСА 450 «Оцінка викривлень, ідентифікованих під час аудиту»

500—599 Аудиторські докази

  • МСА 500 «Аудиторські докази»
  • МСА 501 «Аудиторські докази— додаткові міркування щодо відібраних елементів»
  • МСА 505 «Зовнішні підтвердження»
  • МСА 510 «Перші завдання з аудиту— залишки на початок періоду»
  • МСА 520 « Аналітичні процедури»
  • МСА 530 «Аудиторська вибірка»
  • МСА 540 «Аудит облікових оцінок, у тому числі облікових оцінок за справедливою вартістю, та пов’язані з ними розкриття інформації»
  • МСА 550 « Пов’язані сторони»
  • МСА 560 «Подальші події»
  • МСА 570 «Безперервність»
  • МСА 580 «Письмові запевнення»

600—699 Використання роботи інших фахівців

  • МСА 600 «Особливі міркування— аудити фінансової звітності групи (включаючи роботу аудиторів компонентів)»
  • МСА 610 «Використання роботи внутрішніх аудиторів»
  • МСА 620 «Використання роботи експерта аудитора»

700—799 Аудиторські висновки та звітність

  • МСА 700 «Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності»
  • МСА 705 «Модифікації думки у звіті незалежного аудитора»
  • МСА 706 «Пояснювальні параграфи та параграфи з інших питань у звіті незалежного аудитора»
  • МСА 710 «Порівняльна інформація— відповідні показники і порівняльна фінансова звітність»
  • МСА 720 «Відповідальність аудитора щодо іншої інформації в документах, що містять перевірену аудитором фінансову звітність»

800—899 Спеціалізовані сфери

  • МСА 800 «Особливі міркування— аудити фінансової звітності, складеної відповідно до концептуальних основ спеціального призначення»
  • МСА 805 «Особливі міркування— аудити окремих фінансових звітів та певних елементів, рахунків або статей фінансового звіту»
  • МСА 810 «Завдання з надання звіту щодо узагальненої фінансової звітності»

Джерела

Посилання