Повстання у Кванджу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:52, 15 грудня 2021, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.5)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Повстання у Кванджу
Зображення
Архіви зберігаються у Manuscripts and Archives Department Yale University Libraryd[1]
Країна  Південна Корея
Місце розташування Кванджу
Час/дата початку 18 травня 1980
Час/дата закінчення 27 травня 1980
Учасник(и) Чон Ду Хван[2] і Yun Sang-wond
Кількість зниклих безвісти 76[3] і 65[4]
Кількість поранених 3139
Кількість загиблих 606[4]
Мапа
CMNS: Повстання у Кванджу у Вікісховищі

Координати: 35°10′00″ пн. ш. 126°55′00″ сх. д. / 35.1666666666947733688175504° пн. ш. 126.9166666666977789645898156° сх. д. / 35.1666666666947733688175504; 126.9166666666977789645898156

Повстання у Кванджу (кор. 광주 민주화 운동) — акції протесту в місті Кванджу, Південна Корея, що відбувались від 18 до 27 травня 1980 року, жорстоко придушені урядовими силами.

Меморіал з могилами загиблих під час протестів у Кванджу

За часів правління Чон Ду Хвана інцидент у Кванджу офіційно розглядався як прокомуністичний заколот. Однак після його виходу у відставку з посту президента 1988 року повстання почали розглядати як спробу встановлення демократії. Держава вибачилась за жорстоке придушення заворушень, а для жертв інциденту було споруджено спеціальне кладовище.

Існують різні оцінки числа жертв повстання. Офіційне розслідування уряду Південної Кореї наводило такі цифри: 207 осіб убитими. До того ж вони виявили 987 «інших втрат», що включали серйозно поранених. Однак у звіті британської компанії BBC йдеться, що ті цифри занижено[5].

Перебіг подій

Після путчу 12 грудня 1979 року в Сеулі генерал Чон Ду Хван 17 травня 1980 року оголосив воєнний стан у країні з метою придушення студентських заворушень. Наступного дня студенти міста Кванджу провели демонстрацію біля воріт Національного університету Чхоннам проти рішення про його закриття. Університет заблокували армійські частини, і студенти вирушили до центра міста, де їх зустріли збройні урядові формування. Було застосовано вогнепальну зброю, що спричинило смерть кількох учасників ходи.

20 травня на знак помсти протестувальники спалили будівлю представництва телерадіокомпанії MBC, яка, на їх думку, неправильно висвітлила причини студентських протестів. До 21 травня до студентського руху долучились близько 300 тисяч осіб, які виступали проти диктаторського військового режиму в країні. Військові склади та поліцейські дільниці було захоплено, і повстанцям удалось відтіснити армійські підрозділи. Кванджу поспіхом заблокувала регулярна армія. В самому місті було сформовано новий уряд для забезпечення порядку та перемовин з центральним урядом.

27 травня армійські частини у складі п'яти дивізій за підтримки авіації вдерлись до центру міста й лише за 90 хвилин захопили його[6]. За населення міста в 740 тисяч осіб чисельність солдат перевищила 20 тисяч. Загинули кілька сотень осіб з мирного населення.

У мистецтві

Повстання відображено в корейських художніх фільмах та серіалах:

У корейських музичних відео та піснях:

  • SPEED — «That's my Fault» (частина 1)
  • SPEED — «It's Over» (частина 2)
  • 낙션 (Naksyeon) — 518—062
  • BTS — «Ma City»

Примітки

  1. ↑ http://hdl.handle.net/10079/fa/mssa.ms.1766
  2. ↑ Корейська Вікіпедія — 2002.
  3. ↑ https://www.khan.co.kr/people/people-general/article/200905171739155
  4. ↑ а б http://news.naver.com/main/read.nhn?mode=LSD&mid=sec&sid1=102&oid=079&aid=0000037290
  5. ↑ Flashback: The Kwangju massacre. BBC News ASIA-PACIFIC (англ.). 17 травня 2000. Процитовано 30 червня 2020.
  6. ↑ Десять дней и сорок лет. Президент-диктатор, правивший два десятилетия, застрелен главой спецслужбы. Убийца арестован и повешен. Коммерсантъ. 23.05.2020. Процитовано 30 червня 2020. (рос.)

Посилання

Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Повстання_у_Кванджу&oldid=34089338