Перейти до вмісту

Радіус інерції перерізу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:49, 11 квітня 2021, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Ра́діус іне́рції пере́різу — геометрична характеристика перерізу, що пов'язує момент інерції фігури J з її площею A наступними формулами:

Звідси, формула радіуса інерції:

У опорі стрижнів подовжньому згину (до втрати стійкості) основну роль грає гнучкість стрижня, тобто величина відношення розрахункової довжини стрижня до найменшого радіуса інерції перерізу. Таким чином, велику економічність матимуть ті перерізи, у яких найменший радіус інерції дорівнює найбільшому, тобто перерізи у яких всі центральні моменти інерції однакові, а еліпс інерції перетворюється у коло.

Одиниця вимірювання (система SI) — м (метр). У будівельній літературі частіше записується в міліметрах або сантиметрах, з огляду на невеликі значення на практиці.

Якщо моменти інерції та є головними моментами інерції, то і — також є головними радіусами інерції.

В окремій літературі радіус інерції може позначатися як .

Джерела

[ред. | ред. код]