Рибаков Іван Федотович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 08:52, 21 лютого 2022, створена Леонід Панасюк (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рибаков Іван Федотович
Народився 1889
Діяльність історик

Іван Федотович Рибаков (1889, Херсон, Російська імперія — 1963, Ленінград) — фахівець з економічної історії та історичної демографії, архівіст.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив історико-філологічний факультет Московського університету в 1915 р. У 1919-1921 роках був деканом Полтавського історико-філологічного факультету (як першого із запланованого Університету), а в 1922-1923 роках ректором Полтавського інституту народної освіти. Згодом працював у Ленінграді, де брав участь у Товаристві дослідників української історії, письменства та мови, та в Москві.

Автор статей з історії України (гол. першої половини 19 ст.), зокрема: «1825 рік на Україні» («Україна», 1925), «До історії Малорос. Таємного Товариства» (там само), «Совісний суд на Україні» («Наук. зб. Ленінградського Товариства дослідників укр. історії, письменства та мови», І, 1928), «До характеристики доби кризи „ancien regime“ на Україні» (там же, II, 1929), «Українці-народники 1870-80-их pp. на Карійській каторзі та на засланні в Сибіру» («Україна», 1929) та ін.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]