Суцільна пагінація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:14, 18 лютого 2018, створена Всевидяче Око (обговорення | внесок) (Видалено шаблон {{Стаття, з якої нема посилань|дата=вересень 2013}})
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Суцільна пагінація —

  1. Єдина нумерація сторінок видання за порядком, що відмінна від реальної;
  2. Пагінація сторінок без пропусків, без ненумерованих сторінок.

Термін «суцільна пагінація» має кілька варіацій назви. Зокрема, «наскрізна» або «продовжувана пагінація», що трактується відповідно, як пагінація документа, складеного з кількох друкованих одиниць, частин чи випусків, яка здійснюється з першого до останнього елемента документа.

Суцільну пагінацію використовують найчастіше всередині одного тому академічного журналу. Наприклад, якщо журнал виходить щоквартально і складає в середньому 128 сторінок у кожному випуску, то суцільна пагінація полягатиме у наступному: перший випуск вийде з нумерацією сторінок від 1 до 128; другий — від 129 до 256; третій — від 257 до 384; четвертий — від 385 до 512. Наступний випуск (за інший квартал) знову нумеруватиметься з від 1 до 128 сторінки й так далі. Подібний спосіб нумерації зручний тим, що читачеві не потрібно знати номер випуску, тому, що це і так ясно з нумерації сторінок.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Словник книгознавчих термінів. — К.: Аратта, 2003. — 160 с.
  • ДСТУ 2394-94. Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів. Терміни та визначення.