Хімічна інертність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:37, 30 січня 2019, створена Alessot (обговорення | внесок) (-шаблон: вже не ізольована)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Хімі́чна іне́ртність — властивість речовини не вступати в хімічні реакції.

Наприклад, молекулярний азот N2 є інертним за звичайних умов — наявність сильного потрійного ковалентного зв'язку в молекулах робить його не реакційноздатним. Проте азот реагує з лужним металом літієм, утворюючи нітрид літію (Li3N) навіть у звичайних умовах. За високого тиску і температури і з потрібним каталізатором, азот стає більш реактивним. Процес Габера використовує такі умови для виробництва аміаку з азоту повітря.

Інертне середовище з азоту широко використовується для зберігання чутливих до кисню або водночутливих речовин, щоб запобігти небажаним реакціям цих речовин з киснем або водою.

Джерела

  • Гринвуд, Н. Н. Chemistry of the Elements / Н. Н. Гринвуд, Ёрншо. — 2nd. — Oxford: Butterworth-Heinemann, 1997. — ISBN 0-7506-3365-4.
  • Хардинг, Чарли Дж. Elements of the P Block / Чарли Дж. Хардинг, Джейнс. — Royal Society of Chemistry, 2002. — ISBN 0-85404-690-9.