Цем'янка
Цем'янка (від лат. caementum «щебінь») — цегляна або керамічна крихта, яка додається у вапняний розчин для кладки стін, і сам цей розчин. Широко використовувалась у стародавньому будівництві як сполучна речовина, аналогічно сучасному цементу. Застосування цем'янки — характерна риса кам'яної архітектури Київської Русі, яку знаходять у найголовніших пам'ятках Києва (Софійський собор, Десятинна церква), Чернігова, Переяслава і т. д[1]. Також була поширена на білоруських землях, починаючи з X ст., застосовувалась до кінця XVI — початку XVII століття[2].
Оскільки цегла була кольорова, цем'янка як розчин виходила пофарбована. Це дало підстави сучасним будівельним компаніям назвати цем'янкой фарбу для стін, яка являє собою вапняний розчин з подрібненими до мікроскопічних розмірів частками цегли[3].
Див. також
Примітки
- ↑ Е. Ю. Медникова, А. А. Пескова. Строительные растворы из архитектурных памятников южной Руси // Археометрія та охорона історико-культурної спадщини: [Інтернет-альманах].
- ↑ Цамянка // Довідник "Архітектура, образотворче та декоративно-прикладне мистецтва" (біл.)
- ↑ Ника Сатера. Древний рецепт // Дом, № 42.
Джерела
- Єгоров К. М., Менделєєв Д. І. Цементы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)