De minimis non curat lex
De minimis non curat lex (з лат. — «Закон не турбується про дрібниці») — правовий принцип.
Приклади застосування принципу de minimis
Копірайт
Поява окремих фотографій у сценах фільму (наприклад, як прикрас для стіни кабінету) не є порушенням авторських прав фотографа, навіть якщо його ім'я не буде згадане в титрах.[1]Американські суди відхиляють позови щодо модифікування контенту, який знаходиться в суспільному надбанні на підставі принципу de minimis. Аналогічним чином, суди відхиляють справи про порушення авторських прав на тій підставі, що використання порушником захищеної авторським правом роботи (наприклад, в наслідок семплювання) було настільки незначним, що визнається дрібницею.
Господарська діяльність
В багатомільйонній угоді недоплата в розмірі 10 гривень не буде вважатися порушенням контракту[2].
Оцінка ризику
При оцінці стосується ризику, який надто малий, щоб про нього турбуватися. Дехто ставиться до цього, як до «практично безпечного» рівня[3]. Застосовуєтеся в аудиторській діяльності.
Кримінологія
В українському законодавстві стосується максимально допустимої ваги зберігання наркотичних засобів. Для прикладу, невеликий розмір (тобто випадок, коли кримінальна відповідальність не настає) для канабісу – до 5 грам[4].
Застосування в ЄС
За нормативними актами Європейського Союзу незначною є державна допомога у розмірі до 200 000€, що може бути виділена будь-якому бізнесу протягом трирічного періоду[5].
Див. також
Примітки
- ↑ Stanford Copyright & Fair Use — Measuring Fair Use: The Four Factors
- ↑ law.com Law Dictionary. Архів оригіналу за 3 листопада 2007. Процитовано 11 лютого 2017.
- ↑ Toxicology Glossary – Risk De minimis. National Library of Medicine. Архів оригіналу за 27 серпня 2007. Процитовано 14 липня 2007.
- ↑ Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу
- ↑ http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2006:379:0005:0010:en:PDF