Перегляд вихідного коду сторінки A-ha

{{lowercase}}
{{Музичний колектив
| Назва      = a-ha
| Ключ       = *
| Фотографія = A-ha all2.jpg
| Ширина_фотографії = 250px
| Опис_фотографії   =  a-ha на виступі в [[Кельн]]і, [[20 жовтня]] [[2005]] року
| Роки       = [[1983]]—[[1994]], [[1998]]—[[2010]], [[2015]] - 
| Місто     = [[Осло]]
| Країна     = {{NOR}}
| Мова = {{англійська}}
| Жанр = [[New Wave]], [[поп-рок]], [[сінті-поп]]
| Лейбл = [[Warner Bros.]], [[Universal Music]]/[[Polydor]]
| Склад = [[Мортен Гаркет]] <br/> [[Магне Фуругольмен]] <br/> [[Пол Воктор-Савой]]
| Колишні_учасники =
| Сайт = [http://www.a-ha.com/ www.a-ha.com]
}}

'''a-ha''' — [[Норвегія|норвезький]] [[музичний колектив]], створений [[1983]] в [[Осло]]. a-ha&nbsp;— один із законодавців стилю [[електропоп]], [[Нова хвиля (музичний напрям)|new wave]]. Музиці a-ha властивий холоднуватий ([[Скандинавія|«скандинавський»]]) стиль, виразне [[синтезатор]]но-[[Електрогітара|гітарне]] звучання. Гурт продав 36 мільйонів альбомів та 15 мільйонів синглів у всьому світі.

== Історія ==

=== Шкільний ансамбль «Bridges» ===
Майбутні учасники гурту [[Пол Воктор-Савой|Пол Воктор]] і [[Магне Фуругольмен]] захоплювались музикою ще в юності, коли їм було десять і дванадцять років відповідно. Вони грали в різних колективах, поки одного разу доля не звела їх разом. [[1976]] року вони вирішили зібрати групу, назвавши її «Bridges». До них приєдналися Вігго Бонді (Viggo Bondi) і Ойстейн Єванорд (Øystein Jevanord). Коли на їх шляху вперше зустрівся майбутній лідер-[[вокаліст]] [[Мортен Гаркет]], він був лише одним з відвідувачів концерту «Bridges». Йому сподобалася музика і він познайомився з Вігго, а потім і з іншими учасниками. Після чергового виступу «Bridges» він повертався додому разом з Магне і у них відбулася тривала і відверта розмова під час якої з'ясувалося, що у них багато спільного, життєва [[філософія]], творчі погляди. У той час Мортен співав у групі «Souldier Blue». [[1980]] року у «Bridges» вийшов альбом «Fakkeltog», який втім не мав успіху.

Магне чув про Мортена і знав, що він добрий вокаліст, проте минуло ще чимало часу перш, ніж Магне зв'язався з Мортеном і запропонував приєднатися до гурту. До того часу Пол і Магне вже виросли з рамок «Bridges», їх вже не влаштовували виступи на шкільних вечірках тощо. Вони хотіли виїхати в [[Велика Британія|Англію]], а інші учасники гурту&nbsp;— ні. Вони запропонували вирушити з ними і Мортеном, але той був задоволений тим, що мав і теж відмовився. [[1982]] року Пол і Магне удвох вирушили до [[Лондон]]а, щоб продовжити свою музичну кар'єру. Пробувши в столиці Великої Британії вісім місяців, вони, витративши всі свої заощадження, розчаровані, повернулися на батьківщину.

=== Друга спроба ===

На початку [[1983]] року друзі знову запропонували Мортену приєднатися до них вокалістом, і той, нарешті, погодився. Вдома у батьків Пола молоді люди створили декілька [[демо-запис]]ів. Придумали й нову, коротку назву для групи&nbsp;— «a-ha». Насправді вона була назвою для чергової пісні, і Пол обирав між «a-ha» та «a-hem». Мортен випадково заглянув в записник Пола і, побачивши слово «a-ha», сказав: «Це чудова назва. Так ми самі повинні називатися!.»

Тепер вони вирушили до [[Лондон]]а втрьох. Цього разу у них все складалося зовсім не так, як вони очікували. Вони обдзвонювали [[Студія звукозапису|студії звукозапису]], розсилали свої [[Компакт-касета|касети]]. Початок начебто був обнадійливим. Вони зустрілися з представниками «Decca Record Company», які сказали, що музика непогана, проте ніякого [[контракт]]у не запропонували. Втім представників видавництва «Lionheart» їх музика зацікавила, але справи пішли не зовсім гладко і дуже бракувало грошей. Зрештою хлопцям знову довелося повернутися до [[Норвегія|Норвегії]], щоб заробити трохи грошей. Після повернення вони вирішили припинити співпрацю з «Lionheart».

=== Hunting High and Low ===
{{main|Hunting High and Low}}

Успіх до a-ha прийшов після зустрічі із Джоном Реткліффом. Трійця вирішила переписати свої демо-стрічки й орендувала на останні гроші студію звукозапису, в якій їх все влаштувало, а володів нею якраз Джон Реткліфф. За п'ять днів вони змогли записати лише дві пісні, але коли Джон почув їх, він був вражений результатом. Він зв'язався зі своїм знайомим Террі Слейтером, що мав зв'язки в музичному світі. Так у a-ha з'явилися свої [[менеджер]]и, яким вдалось зрушити справу з мертвої точки.

Представивши записи відділенню [[лейбл]]а [[Warner Bros.]] наприкінці [[1983]] року, гурт домігся контракту. В студії з'явився Джон Менсфілд. Почалася напружена робота, яка просувалася доволі повільно, але нарешті перший альбом групи був записаний і вийшов їхній перший сингл «[[Take On Me]]». Результатом став повний провал. Однак компанію Warner Bros. це не збентежило. Террі Слейтер умовив Алана Тарна взятися за «[[Take On Me]]». Перемікшована версія, яка й увійшла в підсумку до альбому, була готова. Знову «[[Take On Me]]» не виправдав надій, хлопці були в розпачі. Однак і це не збентежило керівництво компанії Warner, вони не втрачали оптимізму і віри в гурт, і третє видання «[[Take On Me]]», спільно з новим інноваційним на той час [[відео]], в повній красі продемонстрували ліричну сили вокалу Гаркета і потенціал самого гурту.

Зрештою [[сингл]] вже двічі обіймав провідні позиції в норвезьких чартах, став у країні №&nbsp;1, потрапив і в чарти [[Велика Британія|Великої Британії]], зайнявши там другий рядок, а в [[Сполучені Штати Америки|Сполучених Штатах Америки]]&nbsp;— перший. Сумарно, в 36 країнах він став першим. Іншим великим хітом стала пісня «[[The Sun Always Shines on T.V.]]».

Дебютний альбом a-ha «[[Hunting High And Low]]» ([[1985]]) твердо окупував Top-10 і здобув премію «Spellemannsprisen» (норвезький аналог [[Grammy]]). У записі цього і наступних альбомів a-ha допомагали запрошені музиканти. Популярності групи дуже сприяли [[кліп]]и (a-ha одразу ж зацікавилося [[MTV]]), повні цікавих візуальних знахідок. [[1986]] року пісня «[[The Sun Always Shines on T.V.]]» стала хітом №&nbsp;1 в Англії. Група була номінована на премію [[Grammy]] в кількох номінаціях і виграла в категорії «Найкраще відео», а в категорії «Найкращий новий артист» поступилася місцем співачці [[Шаде]]. Того самого року a-ha вирушили у свій перший світовий тур.

=== Золота доба (1986–1994) ===

Не втрачаючи часу дарма, музиканти представили на суд публіки свій другий альбом «[[Scoundrel Days]]», який слухачі прийняли гаряче. Найбільшої популярності досягли такі композиції, як «[[Swing of Things]]» і «[[I've Been Losing You]]». [[1987]] року Полу Воктору запропонували скласти тему для чергового фільму про [[Джеймс Бонд|Джеймса Бонда]]. Так на світ з'явилася «[[The Living Daylights]]», [[ремікс]] на яку увійшов до третього альбому групи «[[Stay on These Roads]]», який побачив світ у травні [[1988]] року. Успіх цього диску перевершив досягнення попередніх: п'ять пісень з десяти потрапили в топ-20, сам альбом зайняв другий рядок у британському чарті. Група вирушила у світове турне 74 містами. Альбом розійшовся чотиримільйонним [[тираж]]ем.

Після випуску альбому музиканти вирішили проявити себе в інших [[Мистецтво|видах мистецтва]]. [[1987]] року Мортен сробував себе в ролі [[кіноактор]]а: знявся у невеликій ролі і заспівав заголовну пісню у фільмі «Kamilla og tyven», який демонструвався у норвезьких кінотеатрах. [[1989]] року Магне вирішив оприлюднити ще один свій [[талант]]&nbsp;— художника. Він виставив свої картини в галереї міста [[Ставангер]]а в [[Норвегія|Норвегії]] і отримав схвальні відгуки [[критик]]ів.

[[1990]] року світ побачив четвертий альбом гурту «[[East of the Sun, West of the Moon]]», який багато шанувальників вважають найкращою працею a-ha, хоча на хвилі нових музичних напрямків ([[хаус]], медчестер і&nbsp;т.&nbsp;д.) він здався дещо «немодним». На платівці особливо виділялася перша композиція&nbsp;— [[кавер-версія]] прославленої пісні з репертуару [[The Everly Brothers|Everly Brothers]] «[[Crying In The Rain]]». Зрештою музиканти самі відчули необхідність взяти [[тайм-аут]] і відклали на кілька місяців [[гастролі|гастрольний тур]], який у результаті став найуспішнішим туром в історії гурту.

Особливий успіх припав на [[Південна Америка|Південну Америку]], де на 20 їхніх концертів прийшло понад 1&nbsp;000&nbsp;000 глядачів. На одному з концертів у [[Ріо-де-Жанейро]] гурт побив рекорд відвідуваності, занесений в [[Книга рекордів Гіннесса|Книгу рекордів Гіннеса]] як гурт, концерт якої зібрав найбільшу аудиторію&nbsp;— 196&nbsp;000 чоловік ([[Бразилія]], стадіон Маракана, [[1991]] рік). [[1991]] року гурт видав збірку хітів «[[Headlines and Deadlines]]», а також посилено гастролював, в тому числі відвідавши [[Бразилія|Бразилію]] і виступивши на фестивалі «Rock In Rio» (за матеріалами туру вийшла відеозбірка «Live In South America»). Знову побувати в Бразилії групі довелось [[1992]] року. Того самого року Пол одружується на своїй давній любові Лорін Савой і додає до свого прізвища її.

[[1993]] року a-ha випустили свій п'ятий альбом&nbsp;— «[[Memorial Beach]]», серед пісень якого відомою стала тільки пісня «[[Move To Memphis]]». Диск комерційного успіху не мав: одні вважали його надто похмурим, інші&nbsp;— надто [[авангардизм|авангардистським]], треті&nbsp;— відверто слабким. При цьому англійський [[Q (журнал)|журнал «Q»]] назвав Пола Воктора-Савоя одним з найвидатніших пісенних композиторів у сучасній музиці. Мортен Гаркет почав працювати над власним проєктом «[[Poetenes Evangelium]]».

Випуск синглу «[[Shapes That Go Together]]» ([[1994]]) поставив крапку на певному етапі творчості гурту. Почали виникати [[конфлікт]]и всередині колективу, з'явилися й розбіжності зі звукозаписною компанією. a-ha відіграли на фестивалі «Білі ночі» в [[Санкт-Петербург]]у, а потім Пол, Мортен і Магне зайнялися власними справами. Магне став приділяти основну увагу [[живопис]]у та [[скульптура|скульптурі]], влаштовуючи виставки в престижних музеях; крім того, під ім'ям Timbresound він [[1994]] року зі своїм другом К'єтілом Беркестрандом записав інструментальний саундтрек-альбом до фільму «Ten Knives In The Heart» (надалі проєкт видав ще два альбоми). Мортен Гаркет [[1995]] року записав другий сольний альбом [[Wild Seed (альбом)|«Wild Seed»]] (став номером 1 в Норвегії), за яким був [[Vogts Villa (альбом)|«Vogts Villa»]]. Крім того, Гаркет дуже вдало просунувся в бізнес-лінії. Пол і його дружина Лорін сформували власну групу, назвавши її «[[Savoy]]».

=== Після злуки ===

[[1998]] року a-ha знову збираються разом. Вони запрошені взяти участь у концерті-вшануванні [[Нобелівська премія|нобелівських лауреатів]] (концерт вперше проведений [[1994]] року). a-ha зіграли дві пісні: «[[The Sun Always Shines on T.V.]]» і «[[Summer Moved On]]», а потім повернулися в студію. Результатом став їх новий альбом «[[Minor Earth Major Sky]]», що вийшов [[2000]] року. Альбом стає [[Платиновий диск|платиновим]] і цілих чотири пісні займають місце №&nbsp;1 у чартах: «[[Minor Earth Major Sky (пісня)|Minor Earth Major Sky]]», «[[Velvet (пісня)|Velvet]]», «[[The Sun Never Shone That Day]]» і «[[Summer Moved On]]». Проте на частку групи дісталося і критики, за кліп «[[Velvet (пісня)|Velvet]]», в якому побачили потурання [[некрофілія|некрофілії]]. [[2001]] року a-ha знову виступають на нобелівському концерті, де виконують «Differences» і «[[Hunting High and Low (пісня)|Hunting High and Low]]». Наступного року виходить новий альбом «[[Lifelines]]» і одразу стає [[Платиновий диск|платиновим]] в [[Норвегія|Норвегії]]. Два сингли потрапляють у топ-5&nbsp;— «[[Forever Not Yours]]» і « [[Lifelines (пісня)|Lifelines]]».

Концертний альбом з їхнього туру [[2002]] року, названий «[[How Can I Sleep With Your Voice In My Head]]» вийшов в березні [[2003]] року. [[2004]] року вийшла книга «The Swing Of Things», разом з якою також продавася компакт-диск з ранніми демонстраційними записами. того самого року a-ha відзначає двадцятиріччя гурту і випускає новий збірник всіх хітів «[[The Definitive Singles Collection 1984-2004]]». Ця [[компіляція]] повертає їх у топ-20 найкращих альбомів [[Велика Британія|Великої Британії]]. Альбом займає тринадцяте місце і отримує статус « [[Золотий диск|золотого]]».

[[2 липня]] [[2005]] року a-ha виступає в [[Берлін]]і на концерті [[Live 8]] перед аудиторією майже 200&nbsp;000 осіб. Свій виступ вони відкрили піснею «[[Hunting High And Low (пісня)|Hunting High And Low]]», продовживши «[[Take On Me]]». Однак [[Мортен Гаркет]] з технічних причин не чув сам себе і був змушений попросити двохвилинну перерву, впровдож якої прокоментував причину появи на [[Live 8]]. Намічені дві хвилини стали майже сімома, і третя пісня, «[[Summer Moved On]]», стала останньою, хоча планувалося виконання чотирьох пісень. Час на виступ гурту закінчився і організатори попросили їх покинути сцену.

[[12 вересня]] [[2005]] року a-ha дали концерт на Ірвін-Плаза в [[Нью-Йорк]]у, квитки на який були розпродані миттєво. Концерт став першим для гурту в [[Північна Америка|Північній Америці]] з [[1986]] року. З [[1993]] року в [[Північна Америка|Північній Америці]] не вийшло жодного [[реліз]]у гурту. [[27 серпня]] [[2005]] року a-ha відіграли концерт для 120&nbsp;000 осіб у парку Фрогнер в [[Осло]], він став найвідвідуванішим концертом за всю історію в [[Норвегія|Норвегії]].

[[4 листопада]] [[2005]] року гурт випустив свій восьмий студійний альбом «[[Analogue]]». Британський випуск синглу «[[Analogue (All I Want)]]» приніс a-ha позицію в топ-10 хітів у [[Велика Британія|Великій Британії]] вперше після [[1988]] року. У записі альбому брав участь Грем Неш з [[Crosby, Stills, Nash and Young|Crosby Stills & Nash]]. Як [[бек-вокаліст]] він брав участь у записі пісень «Over the treetops» і «[[Cosy Prisons]]». Відео для пісні «[[Celice]]» викликало критичні висловлювання за сексуальний зміст.

[[2006]] року a-ha записали кавер-версію пісні [[Джон Леннон|Джона Леннона]] «# 9 Dreams» для організації [[Міжнародна амністія|Amnesty International]]. Вона ввійшла до альбому «Make Some Noise», який вийшов у червні [[2007]] року. [[30 жовтня]] [[2006]] року в [[Лондон]]і a-ha здобули престижну премію [[Q (журнал)|журналу «Q»]] за їхній внесок у музику і за натхнення, яке вони давали багатьом молодим початківцям музикантам. [[15 вересня]] [[2007]] року a-ha зіграли безкоштовний концерт в [[Кіль (місто)|Кілі]], [[Німеччина]].

[[24 січня]] [[2009]] року a-ha здобули норвезьку премію «Spelleman award» за хіт всіх часів на честь 50-ї річниці виходу першого офіційного хіт-параду в [[Норвегія|Норвегії]]. Вони перемогли з піснею «[[Take On Me]]». [[20 травня|20]], [[21 травня|21]] і [[22 травня]] [[2008]] року [[Мортен Гаркет]], [[Магне Фуругольмен]] і [[Пол Воктор-Савой]] дали концерти в [[Осло]], [[Норвегія]]. Вони виконували «[[Train of Thought (a-ha)|Train of Thought]]», «[[Take On Me]]», а також дві зовсім нові пісні&nbsp;— «Riding the Crest» і «Shadowside», які [[анонс]]ували новий альбом, «[[Foot of the Mountain]]».

[[24 квітня]] [[2009]] року a-ha приємно здивували своїх шанувальників, випустивши новий сингл «[[Foot of the Mountain (пісня)|Foot of the Mountain]]», [[прем'єра]] якого на норвезькому радіо відбулася того самого дня. Сам сингл був закінчений тільки попередньої вночі. Основою пісні послужила композиція [[Магне Фуругольмен]]а «Найдовша ніч», яку можна почути на його сольному альбомі «A Dot of Black In The Blue Of Your Bliss». [[22 травня]] сингл вийшов у [[Німеччина|Німеччині]]. Група представила його, виконавши [[21 травня]] під час фіналу конкурсу «Next Topmodel Germanie's» на арені «Lanxess» в [[Кельн]]і.

[[12 червня]] [[2009]] року вийшов дев'ятий студійний альбом групи «[[Foot of the Mountain]]». Матеріал альбому відзначив повернення до популярного стилю [[сінті-поп]], подібно раннім роботам гурту, хоча перший сингл (і заголовна пісня) абсолютно не показовий у цьому відношенні. При створенні альбому група співпрацювала з таким успішним продюсером, як [[Стів Осборн]], який продюсував альбоми для [[New Order]], [[Starsailor]], [[Doves]], [[Elbow]] і [[U2]]. «What There Is», більш ранній сингл Магне, був наново записаний для цього альбому. «Foot of the Mountain» увірвався до німецького чарту альбомів одразу на перше місце, у британському чарті він став п'ятим і дебютував в європейському чарті найкращих альбомів за продажами за версією [[Billboard]] на восьмому місці.

=== Прощальний тур ===
[[15 жовтня]] [[2009]] року a-ha офіційно оголосили про плановий розпад гурту після закінчення гастрольного турне «[[Ending on a high note]]» ({{lang-uk|«Прощання на високій ноті»}}) у грудні [[2010]] року 1, 2, 3 числа в [[Осло]]<ref>[http://news.bbc.co.uk/go/rss/-/2/hi/entertainment/8308829.stm A-ha to break up after 25 years]{{ref-en}}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.bbc.co.uk/russian/entertainment/2009/10/091015_aha_breakup.shtml |title=Группа A-ha прекратит существование |accessdate=30 вересня 2010 |archive-date=19 жовтня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20091019083620/http://www.bbc.co.uk/russian/entertainment/2009/10/091015_aha_breakup.shtml }}</ref>
[[14 червня]] [[2010]] року гурт представив прощальний сингл «[[Butterfly, Butterfly (The Last Hurrah)]]», який увійде до альбому «[[25 (альбом a-ha)|25 (компіляція найкращих пісень)]]». Реліз альбому відбувся [[19 липня]], він вийшов одразу на двох дисках.

В рамках прощального туру a-ha виступили зокрема в [[Київ|Києві]] [[4 листопада]] 2010 року в [[Київський міжнародний виставковий центр|Міжнародному виставковому центрі]]<ref>{{Cite web |url=http://ru.tsn.ua/glamur/shou-biznes/v-kieve-a-ha-peli-v-rupor.html |title=Скандинавский группа A-HA дала в Киеве прощальный концерт |accessdate=5 листопада 2010 |archive-date=20 квітня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140420071111/http://ru.tsn.ua/glamur/shou-biznes/v-kieve-a-ha-peli-v-rupor.html }}</ref>. Першою музиканти виконали пісню «[[The Sun Always Shines On T.V.]]», заключною стала «[[The Living Daylights]]», а наостанок як бонус прозвучала «[[Take On Me]]».

=== Возз'єднання ===
25 березня 2015  на прес-конференції в Берліні a-ha оголосили про чергове об'єднання. 4 вересня 2015 року вийде  новий студійний альбом групи, який матиме назву «[[Cast in Steel]]». Наприкінці вересня гурт виступить на ювілейному рок-фестивалі [[Rock in Rio]] у [[Ріо-де-Жанейро]]. У квітні 2016 розпочнеться новий концертний тур a-ha на підтримку нового альбому. Поки що було оголошено про 16 концертів у різних містах Німеччини, Австрії та Швейцарії. Але менеджер гурту запевнив, що незабаром стануть відомі нові дати туру.

В грудні 2016 р. a-ha оголосили, що їх наступним проєктом стане запис акустичного альбому. Цей проєкт було вирішено записати на норвезькому острові Giske у червні. Акустичні версії старих пісень, а також 2 нові пісні було виконано на 2 концертах. Платівка [[MTV Unplugged – Summer Solstice]] побачила світ [[6 жовтня]] [[2017]]. Музиканти a-ha підкреслили, що робота над цим проєктом об'єднала гурт так, як вони навіть уявити собі не могли<ref>{{Cite web |url=http://a-ha.com.ua/magne-furuholmen-my-vsegda-videli-uspeh-kak-rasprostranenie-svoej-muzyki-a-ne-sposob-reshit-lichnye-problemy/ |title=Магне Фурухольмен: Мы всегда видели успех как распространение своей музыки, а не способ решить личные проблемы |accessdate=30 листопада 2017 |archive-date=1 грудня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171201042259/http://a-ha.com.ua/magne-furuholmen-my-vsegda-videli-uspeh-kak-rasprostranenie-svoej-muzyki-a-ne-sposob-reshit-lichnye-problemy/ }}</ref>.

В січні-лютому 2018 a-ha поїдуть в акустичний тур по Європі. А вже влітку a-ha проведуть світовий тур, який вже отримав назву [[Electic Summer]]. В листопаді 2017 були оголошені перші дати концертів, що відбудуться у Великій Британії, Німеччині, Франції, Швеції, Норвегії, Ізраїлі, Естонії, Латвії та Литві.

== Склад ==
* [[Пол Воктор-Савой]] (Paul Waaktaar-Savoy) ([[6 вересня]] [[1961]])&nbsp;— [[композитор]], [[гітара|гітарист]], [[вокал]]іст
* [[Магне Фуругольмен]] (Magne Furuholmen) ([[1 листопада]] [[1962]])&nbsp;— [[клавішник]], [[композитор]], вокаліст, гітарист
* [[Мортен Гаркет]] (Morten Harket) ([[14 вересня]] [[1959]])&nbsp;— вокаліст.

== Дискографія ==
{{main|Дискографія A-ha}}

=== Студійні альбоми ===
* [[Hunting High and Low]]<small> ([[28 жовтня]] [[1985]])</small>
* [[Scoundrel Days]]<small> ([[6 жовтня]] [[1986]])</small>
* [[Stay on These Roads]]<small> ([[3 травня]] [[1988]])</small>
* [[East of the Sun, West of the Moon]] <small>([[22 жовтня]] [[1990]])</small>
* [[Memorial Beach]] <small>([[14 червня]] [[1993]])</small>
* [[Minor Earth Major Sky]] <small>([[17 квітня]] [[2000]])</small>
* [[Lifelines]] <small>([[2 квітня]] [[2002]])</small>
* [[Analogue]] <small>([[7 листопада]] [[2005]])</small>
* [[Foot of the Mountain]] <small>([[12 червня]] [[2009]])</small>
* [[Cast in Steel]] <small>([[4 вересня]] [[2015]])</small>
* [[True North]]<small> ([[21 жовтня]] [[2022]])</small>

=== Концертні альбоми ===
* [[Live at Vallhall — Homecoming]] <small>[[24 березня]] [[2001]]</small>
* [[How Can I Sleep With Your Voice In My Head]] <small>([[2003]])</small>
* [[Ending on a High Note: The Final Concert]] <small>([[2011]])</small>
* [[MTV Unplugged – Summer Solstice]] <small>([[2017]])</small>
=== Компіляції ===
* [[Headlines and Deadlines]] <small>([[1991]])</small>
* [[The Singles 1984-2004]]<small> ([[2004]])</small>
* [[25 (альбом a-ha)|25]] <small>([[2010]])</small>
* [[Time And Again (The Ultimate a-ha)]] (2016)

=== DVD ===
* Live in South America (1993)
* [[Headlines and Deadlines]] <small>([[1999]])</small>
* [[Live at Vallhall — Homecoming|Homecoming: Live at Valhall]] <small>([[2001]])</small>
* [[Ending on a High Note: The Final Concert]] (2010)
* [[The Movie]] (2021)

== Відеографія ==
{{col-begin|width=90%}}
{{col-break|width=40%}}
* [[1984]]&nbsp;— Take On Me (Original Version)
* [[1985]]&nbsp;— [[Take On Me]]
* [[1985]]&nbsp;— [[The Sun Always Shines On T.V.]]
* [[1986]]&nbsp;— [[Train of Thought (a-ha)|Train Of Thought]]
* [[1986]]&nbsp;— [[Hunting High And Low (пісня)|Hunting High And Low]]
* [[1986]]&nbsp;— [[I've Been Losing You]]
* [[1986]]&nbsp;— [[Cry Wolf]]
* [[1987]]&nbsp;— [[Manhattan Skyline]]
* [[1987]]&nbsp;— [[The Living Daylights]]
* [[1988]]&nbsp;— [[Stay on These Roads (пісня)|Stay On These Roads]]
* [[1988]]&nbsp;— [[The Blood That Moves The Body]]
* [[1988]]&nbsp;— [[Touchy!]]
* [[1988]]&nbsp;— [[You Are The One]]
* [[1990]]&nbsp;— [[Crying In The Rain (a-ha)|Crying In The Rain]]
* [[1990]]&nbsp;— [[I Call Your Name (a-ha)|I Call Your Name]]
* [[1991]]&nbsp;— [[Early Morning]]
* [[1991]]&nbsp;— [[I've Been Losing You]] (live)
* [[1991]]&nbsp;— Sycamore Leaves (live)
* [[1991]]&nbsp;— [[There's Never A Forever Thing]]
{{col-break}}
* [[1991]]&nbsp;— [[Move To Memphis]]
* [[1993]]&nbsp;— [[Dark Is The Night]]
* [[1993]]&nbsp;— [[Angel in the Snow|Angel]]
* [[1994]]&nbsp;— [[Shapes That Go Together]]
* [[2000]]&nbsp;— [[Summer Moved On]]
* [[2000]]&nbsp;— [[Minor Earth Major Sky (пісня)|Minor Earth Major Sky]]
* [[2000]]&nbsp;— [[Velvet (пісня)|Velvet]]
* [[2000]]&nbsp;— [[I Wish I Cared]]
* [[2002]]&nbsp;— [[Forever Not Yours]]
* [[2002]]&nbsp;— [[Lifelines (пісня)|Lifelines]]
* [[2002]]&nbsp;— [[Did Anyone Approach You?]]
* [[2003]]&nbsp;— [[The Sun Always Shines On TV]] (live)
* [[2005]]&nbsp;— [[Celice (пісня)|Celice]]
* [[2005]]&nbsp;— [[Analogue (All I Want)]]
* [[2006]]&nbsp;— [[Cosy Prisons]]
* [[2009]]&nbsp;— [[Foot Of The Mountain (пісня)|Foot Of The Mountain]]
* [[2009]]&nbsp;— [[Nothing Is Keeping You Here]]
* [[2009]]&nbsp;— [[Shadowside]]
* [[2010]]&nbsp;— [[Butterfly, Butterfly (The Last Hurrah)]]
* [[2015]]&nbsp;— [[Under the Makeup]]
* [[2022]]&nbsp;- [[I’m In]]
{{col-end}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==

{{Портал|Музика}}
{{Commons|Category:A-ha}}
* {{Of|http://www.a-ha.com}}
* {{Discogs artist|artist=a-ha}}
* [http://a-ha.com.ua A-ha:Minor Earth. Український фансайт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171201054757/http://a-ha.com.ua/ |date=1 грудня 2017 }} {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20131007211319/http://a-ha.org.ua/ Український фан-сайт] {{ref-ru}}

{{A-ha}}

[[Категорія:Норвезькі музичні гурти]]
[[Категорія:Тріо]]
[[Категорія:A-ha|*]]
[[Категорія:Музичні колективи, що з'явились 1983]]
[[Категорія:Музичні колективи, що поновились 2015]]
[[Категорія:Засновані в Норвегії 1982]]