Нільтава синьовола
(Перенаправлено з Cyornis herioti)
| Нільтава синьовола | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cyornis herioti Wardlaw-Ramsay RG, 1886 | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Niltava herioti | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Нільтава синьовола[2] (Cyornis herioti) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Ендемік Філіппін.
Виділяють два підвиди:[3]
- P. h. herioti Wardlaw-Ramsay, RG, 1886 — північ і центр Лусону;
- P. h. camarinensis (Rand & Rabor, 1967) — південь Лусону і острів Катандуанес.
Деякі дослідники виділяють підвид P. h. camarinensis в окремий вид Cyornis camarinensis[4].
Синьоволі нільтави живуть в рівнинних тропічних лісах на островах Лусон і Катандуанес, на висоті до 1200 м над рівнем моря.
МСОП вважає стан збереження цього виду близьким до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція синьоволих нільтав нараховує 10-20 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
- ↑ BirdLife International (2016). Cyornis herioti.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 August 2021.
- ↑ BirdLife International (2016). Cyornis camarinensis.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |