Dixit (гра)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Dixit
Зображення на коробці гри Dixit
Дизайнер Жан-Луї Рубер
Ілюстратор Марі Кардо
Видавець Libellud
Кількість гравців від 3 до 6
Вік гравців від 8 років
Час гри 30 хвилин
Офіційний сайт www.libellud.com

Dixit — настільна гра, яку створили французький автор Жан-Луї Рубер і художниця Марі Кардо[1]. Гру опублікувала компанія Libellud у 2008 році.

Хід гри побудований на асоціаціях і спілкуванні. Назва Dixit походить від латинського слова «сказав». У 2010, гра виборола престижну німецьку нагороду Spiel des Jahres (укр. Гра року)[2].

Хід гри[ред. | ред. код]

Карти

Кожному учаснику роздаються картки, на яких немає нічого окрім ілюстрацій, кожна з яких унікальна. По черзі гравці стають оповідачами. Оповідач вибирає одну зі своїх карток, вигадує асоціацію до зображення й описує його довільним способом: словом, реченням, звуком, цитатою з пісні тощо. Решта гравців шукають у себе малюнки, що найбільше пасують до озвученого опису. Гравці та оповідач перемішують обрані картки довільним чином (в закритому вигляді), і розкладають їх посеред стола. Завдання гравців — здогадатись яка саме картка була в оповідача.

Специфіка гри в тому, що оповідач отримує бали лише тоді, коли хоча б один, але водночас не всі гравці здогадались, яка картка правильна. Тобто, не вигідно описувати зображення ні надто дослівно (очевидно для всіх гравців), ні надто «туманно» (не зрозуміло ні для кого).

В разі успіху, оповідач, і всі гравці, що вгадали його картку, отримують по 3 бали. Інакше — оповідач не отримує нічого, а всі гравці — по 2 бали. Додатково, всім гравцям, чиї картки хтось прийняв за «правильні», нараховується по 1 балу.

З кожним ходом, гравці добирають по одній картці з колоди, аж поки вони не закінчаться. Виграє той, хто набрав найбільше балів.

Доповнення до гри[ред. | ред. код]

  • Dixit 2 Пригоди
  • Dixit 3 Подорож
  • Dixit 4 Витоки
  • Dixit 5 Сни Наяву
  • Dixit 6 Спогади
  • Dixit 7 Натхнення
  • Dixit 8 Гармонії
  • Dixit 9 Ювілейне видання
  • Dixit 10 Дзеркала
  • Dixit 2021
  • Dixit Одіссея (Odyssey)[3]

Базова гра та всі доповнення містять по 84 карти кожна.

З 2011 року гра доступна для iOS[4].

Комплектація гри[ред. | ред. код]

Базовий набір гри «Dixit» включає в себе[5]:

  • Правила гри
  • 84 карти
  • 8 планшетів для голосування
  • 8 дерев'яних кроликів
  • 1 ігрове поле, що складається з: - 1 шкали підрахунку очок - 8 слотів для карт - 1 пам'ятки гравця (для підрахунку очок)

Нагороди[ред. | ред. код]

Гра Dixit має високий рейтинг та здобула чимало нагород, починаючи з 2009 року.

  • 2009 французька гра року за версією Golden Ace
  • 2009 іспанська гра року за версією Juego del Año
  • 2009 найкраща гра для широкої аудиторії за версією Les 3 Lys
  • 2009 найкраща гра для вечірок за версією Games 100
  • 2009 бронзовий призер Tric Trac
  • 2009 переможець AbreOJogo Gateway Game of the Year
  • 2009 переможець Premio del Público al Juego del Festival Córdoba (приз глядацьких симпатій)
  • 2009 переможець Joker 2009 в категорії сімейних ігор
  • 2010 польська гра року (Gra Roku)
  • 2010 німецька гра року (Spiel des Jahres).
  • 2011 Найкраща сімейна гра (2011 Guldbrikken Best Family Game Nominee)
  • 2011 Номінант відбору на премію настільних ігор Японії (2011 Japan Boardgame Prize Voters' Selection Nominee)
  • 2011 Найкраща сімейна гра в Італії (2011 Ludoteca Ideale Official Selection Winner)[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Marie Cardouat | Board Game Designer | BoardGameGeek. boardgamegeek.com (амер.). Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
  2. Alle Spiel des Jahres🇩🇪 2010 Gewinner & Nominierte im Vergleich. Die besten Brettspiele bei Tibi (нім.). Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
  3. Діксіт. Інтернет-магазин GameTime (укр.). Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
  4. iDixit on the App Store on iTunes.
  5. Настільна гра Dixit (Діксіт) - купити Україна. gallu.com.ua (укр.). Процитовано 11 лютого 2024.
  6. Dixit. BoardGameGeek (амер.). Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]