Flow control

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Управлі́ння пото́ком переда́чі да́них (англ. Flow Control) - в комп'ютерних мережах, механізм, який пригальмовує передавач даних при неготовності приймача.

Існує два підходи до вирішення цієї проблеми:

Керування потоком зі зворотнім зв’язком (англ. feedback-based flow control
коли отримувач відсилає передавачу інформацію що дозволяє йому продовжити передачу, чи повідомляє як загалом йдуть справи.
Керування потоком з обмеженням(англ. rate-based flow control
коли передавачі обмежуються в швидкості передачі даних, а зворотній зв’язок з приймачем відсутній.

Розрізняють три основних способи вирішення цієї проблеми:

  • Апаратний, при якому сигнали «готовий /зайнятий» передаються по окремих фізичних лініях зв'язку. Найбільш відома така реалізація в інтерфейсі RS-232.
  • Програмний, при якому програмний прапорець «готовий /зайнятий» зводиться і скидається вставкою в потік даних спеціальної унікальної послідовності (XOn / XOff). Застосовується в програмних драйверах інтерфейсу RS-232 як альтернатива апаратному контролю потоку у випадках неповного з'єднувального кабелю.
  • Протокольний, при якому програмний прапорець «готовий /зайнятий» зводиться і скидається спеціальними угодами в рамках протоколу обміну даними. На сьогодні є практично єдиним застосовуваним способом контролю потоку. Найбільш відомий приклад - реалізація контролю потоку в протоколі TCP методом ковзного вікна.

Інші значення[ред.ред. код]

Сукупність засобів, необхідних для ефективної та економічної передачі блоків даних у мережі. Метою управління трафіком є рівномірний розподіл навантаження по всіх сегментах мережі. Засоби управління трафіком здійснюють:

  • Безперебійну доставку даних адресатам;
  • Перевірку фактичного завантаження каналів і продуктивності мережі;
  • Управління чергами.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Ендрю Таненбаум Компьютерные сети = Computer networks. — 5 видання. — СПб. : Издательский дом «Питер», 2014. — 992 с. — ISBN 978-0132126953.