GDF Suez Neptune

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Історія
Назва: GDF Suez Neptune
Власник: Mitsui OSK Lines / Höegh
Будівник: верф Samsung Heavy Industries, Кодже, Південна Корея
Будівельний номер: 1688
Охрещений: 19 листопада 2009
Отриманий: 30 листопада 2009
Ідентифікатор: IMO 9385673
Статус: активне
Основні характеристики
Тип: плавуча установка із зберігання та регазифікації зрідженого природного газу
Тоннаж:
  • 96,153 GT
  • 30,358 NT
  • 80,858 DWT
Довжина: 280
Ширина: 43,4
Осадка: 12,4
Швидкість: 19,5 вузлів
Місткість: 145 130 м3, регазифікація 21 млн м3 на добу

GDF Suez Neptuneплавуча установка з регазифікації та зберігання зрідженого природного газу (Floating storage and regasification unit, FSRU).

Загальна інформація[ред. | ред. код]

Замовником GDF Suez Neptune виступила компанія SRV Joint Gas, яка належала норвезькій Höegh (можливо відзначити, що остання володіє одним з трьох найбільших флотів FSRU) та японській Mitsui OSK Lines (MOL), а також Tokyo LNG Tanker (остання була міноритарним учасником з часткою 1,5%). В 2017-му Höegh викупила у MOL 23,5% участі і збільшила свою частку до 73,5%, при цьому в MOL залишилось 25%.[1]

Судно завершили у 2009-му на південнокорейській верфі  Samsung Heavy Industries у Кодже.

Розміщена на борту регазифікаційна установка має три модулі, здатні видавати по 7 млн м3 на добу. Зберігання ЗПГ відбувається у резервуарах загальним об’ємом 145130 м3. За необхідності, судно може використовуватись як звичайний ЗПГ-танкер та пересуватись зі швидкістю до 19,5 вузлів.

Служба судна[ред. | ред. код]

GDF Suez Neptune призначалось для використання на терміналі Neptune Deepwater Port, який споруджували біля північно-східного узбережжя США на замовлення французького енергетичного концерну GDF Suez (останній одразу після спорудження узяв судно у 20-річний чартер). Втім, цей проект так і не було реалізовано, після чого на протязі кількох років GDF Suez Neptune використовувалось як ЗПГ-танкер.[2][3]

Нарешті, наприкінці 2016-го судно прийняло на французькому терміналі Монтур-де-Бретань вантаж ЗПГ та 12 грудня прибуло до егейського узбережжя Туреччини,[4] де наступні кілька років працювало як FSRU на терміналі компанії Etki у Аліага.

Влітку 2019-го обслуговування терміналу в Аліазі перебрала на себе дещо потужніша плавуча установка Turquoise P, після чого GDF Suez Neptune повернулось до роботи як ЗПГ-танкер.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Höegh LNG to increase stake in two FSRUs. Offshore Energy (амер.). 24 серпня 2017. Процитовано 15 січня 2022. 
  2. LNG/SRV «GDF SUEZ NEPTUNE» - Skipsrevyen.no. www.skipsrevyen.no (nb). 16 березня 2010. Процитовано 15 січня 2022. 
  3. Delivery of the Shuttle and Regasification Vessel. Mitsui O.S.K. Lines (англ.). Процитовано 15 січня 2022. 
  4. HABERLER | Etki Liman İşletmeleri Doğalgaz İthalat ve Ticaret AŞ. www.etkiliman.com.tr. Процитовано 15 січня 2022. 
  5. New floating LNG storage facility to be built in western Turkey’s Izmir | Daily Sabah. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 15 січня 2022.