Georginus
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Georginus | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Georgínus — рід жуків родини Довгоносики (Curculionidae).
Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]
Жуки цього роду мають середні розміри: 14,5-16,5 мм у довжину. Основні ознаки[1]:
- головотрубка довша за передньоспинки, розширена до вершини, посередині із кілем, який доходить до основи вусиків;
- стволик вусиків не коротший за їх джгутик, 2-й членик джгутика коротший за 1-й, а булава коротша за джгутик;
- верхній край очей напівкруглий, очі донизу звужені;
- задній край передньоспинки посередині трикутно витягнутий назад, вона звужена до переду, із лопатями позаду очей, зверху трохи опукла і скульптурована;
- надкрилля з білими поперечними перев'язями;
- черевце й ноги рясно вкриті товстими білими лусочками й чорними голими крапками.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Не вивчений, ймовірно, він типовий для Cleonini.
Географічне поширення[ред. | ред. код]
Ареали обох відомих видів цього роду обмежені Середньою Азією та Іраном (див. нижче)[2].
Класифікація[ред. | ред. код]
До цього роду включено два види[2]:
- Georginus bellus Jakobson, 1913 — Іран, Туркменістан
- Georginus medus Jakobson, 1913 — Іран, Афганістан
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. — Л.: Наука, 1967. — с. 18, 88
- ↑ а б Massimo Meregalli: Cleonini, p. 444. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700 pp.