Hiller VZ-1 Pawnee

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
VZ-1 Pawnee
Призначення роторний літак із вертикальним зльотом
Виробник Hiller Aircraft
Перший політ 1955
Статус експериментальний4-циліндрові горизонтально-поршневі двигуни з повітряним охолодженням
Основні користувачі Армія США
Кількість 6

Hiller VZ-1 Pawnee (позначення армії США; раннє армійське позначення: HO-1) — унікальний роторний літак із вертикальним зльотом, з використанням для підйому вентиляторів, що обертаються протилежно, розташованих усередині платформи, польотом якої пілот керував, переміщаючи вагу тіла в певному напрямку. Розроблена, починаючи з 1953 року, за контрактом Управління військово-морських досліджень[en] (ONR) з Hiller Aircraft, платформа успішно літала від 1955 року[1].

Конструкція і розробка

[ред. | ред. код]

Початкову концепцію розробив Чарльз Х. Циммерман[en] наприкінці 1940-х років[2]. Далі ідею розвивали Hiller Aircraft та De Lackner Company. Було дві основні моделі: модель ONR 1031-A-1 і дещо більша VZ-1 Pawnee, виготовлена 1956 року для армії США. Було створено три прототипи кожної моделі, але жоден з варіантів не було запущено у виробництво[3].

Менша модель ONR мала два поршневі двигуни Nelson H-59[en] потужністю 44 к. с. (33 кВт), з’єднані з гвинтами за допомогою модифікованої вертолітної трансмісії, створеної Industrial Power Division компанії Hall-Scott[en]. Більша модель Pawnee мала три таких двигуни і мала розширену площу повітроводу. «Кінестетичне керуваня» Pawnee було неефективним, тому оператор сидів на платформі і керував польотом за допомогою звичайних елементів керування вертольотом[4].

Випробування та оцінка

[ред. | ред. код]

Завдяки аеродинаміці каналу, в якому оберталися гвинти, платформа була динамічно стабільною, навіть попри те, що пілот і центр ваги платформи були досить високо. Під час випробувань прототипи добре літали, але армія США визнала їх непрактичними, як бойові машини, оскільки вони були невеликими, мали обмежену швидкість і ледь злітали над землею[5].

Відомо, що два з шести прототипів збереглися; обидва є моделями ONR 1031-A-1. Один збергіається в Музеї авіації Гіллера[en] в Сан-Карлосі (штат Каліфорнія), інший – у Центрі Удвара-Газі Національного музею авіації та космосу в Шантіллі (штат Вірджинія)[6]. Останню платформу раніше позичав Музей авіації та космосу Піма[en]. Копію платформи 1031 виставлено в Музеї авіації та космосу Evergreen[en].

Галерея

[ред. | ред. код]

Технічні характеристики (модель 1031-A-1)

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
  1. Rogers, 1989, с. 74—78.
  2. Taylor, 1999, с. 104.
  3. Rogers, 1989, с. 78.
  4. Winchester, 2005, с. 130—131.
  5. Winchester, 2005, с. 130.
  6. "Hiller Model 1031-A-1 Flying Platform." Smithsonian National Air and Space Museum. Retrieved: 2 November 2011.
Бібліографія 

Посилання

[ред. | ред. код]