Nurol Ejder

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Nurol Ejder
Зображення
Країна походження  Туреччина
Виробник Nurol Holdingd
Дата/час прийняття в експлуатацію 1999
CMNS: Nurol Ejder у Вікісховищі

Ejder (укр. дракон) — сімейство бронеавтомобілів виробництва турецької компанії Nurol Makina[1] Має два основних представника з колісною формулою 4×4 та 6×6[2][3].

Опис[ред. | ред. код]

Nurol Ejder 4×4 сенегальських миротворців у Конго, 2019 рік

Броньована машина 4×4 класу MRAP вперше була представлена ​​Nurol Makina у 2012 році[4].

Машина повною масою до 14 тонн має місткість 11 осіб та високий заявлений рівень захисту STANAG 4569 Level 4а/3b[4].

Кузов має модульну конструкцію і при реконфігурації дозволяє розміщувати до 4 тонн корисного навантаження[4].

Модифікації[ред. | ред. код]

ALKAR (AHS-120)[ред. | ред. код]

Розробкою та виробництвом мінометних систем ALKAR займається турецька компанія Aselsan[5].

Перша публічна демонстрація відбулась у лютому 2017 року на міжнародній виставці оборонної промисловості IDEF[5].

У грудні того ж року Aselsan заявив про проведення успішних випробувань AHS-120[5].

ALKAR може повертатися на 360° та стріляти за будь яких погодних та кліматичних умов у будь який час доби[5].

Автоматична мінометна система ALKAR має систему заряджання, що в поєднанні з системами наведення забезпечує високу ефективність та безпеку стрільби[5].

Оператори[ред. | ред. код]

У 2014 році перші 11 серійних машин були поставлені турецькій поліції, а в серпні 2016 року турецька армія законтрактувала 50 машин в модифікації TTZA (також іменується Ejder Yalçın II) з дистанційно керованим кулеметними модулями Aselsan SARP[4].

У 2019 році Узбекистан також отримав 24 турецькі броньовані машини[4].

  •  Угорщина: Збройні сили Угорщини. В грудні 2020 року було замовлено 40 автомобілів поліпшеної версії Gidran з колісною формулою 4×4[4]. Та повідомлено про отримання першої партії з 10 машин[6].

Туреччина[ред. | ред. код]

На початку травня 2021 року Турецька армія отримала перші автоматичні мінометні системи ALKAR (AHS-120) калібром 120-мм на шасі Ejder Yalçın 4×4[5].

Угорщина[ред. | ред. код]

Офіційна церемонія передачі перших 10 бронемашин військовим Угорщини відбулась в лютому 2021 року. Бронемашини отримала 25-та піхотна бригада сухопутних військ Угорщини у місті Тата на північному заході Угорщини[7].

В угорській армії ці машини отримали позначення «Gidran» на честь породи угорських скакових коней[7].

На церемонії були присутні міністр оборони Угорщини Тібор Бенко і головнокомандувач Збройними силами Угорщини генерал Ференц Кором[7].

Машини оснащені засобами зв'язку, поставленими німецькою групою Rheinmetall, установка обладнання зв'язку виконувалася в Будапешті угорським підприємством HM ArmCom Kommunikációechnikai Zrt[7].

Повідомляється, що перші десять поставлених машин будуть використовуватися в основному підрозділом військової поліції бригади[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ejder Yalcin Tactical Armoured Combat Vehicle. Army Technology. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 8 вересня 2016.
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 31 березня 2020. Процитовано 23 грудня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. https://www.globalsecurity.org/military/world/europe/ejder.html[недоступне посилання]
  4. а б в г д е Safronov Taras (22 грудня 2020). Угорщина замовила турецькі бронемашини. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 22 грудня 2020. Процитовано 23 грудня 2020.
  5. а б в г д е Люксіков Михайло (9 травня 2021). Турецька армія отримала перші мінометні системи ALKAR. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 11 травня 2021.
  6. Dylan Malyasov (22 грудня 2020). Hungary receives first batch of Gidran armoured vehicles from Turkey. Defence Blog. Архів оригіналу за 22 грудня 2020. Процитовано 23 грудня 2020.
  7. а б в г д Safronov Taras (14 лютого 2021). Військові Угорщини отримали турецькі бронемашини. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 15 лютого 2021.

Посилання[ред. | ред. код]