S-шар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

S-шар, або паракристалічний поверхневий шар, або поверхневий S-шар[1] (англ. S-layer) — структурований шар у складі клітинної стінки, знайдений у багатьох типів бактерій (як грам-позитивних, так і грам-негативних) та серед архей. Складається з білків і глікопротеїнів. У грам-негативних бактеріях та археях, S-шар безпосередньо прикріплений до зовнішньої мембрани. У грам-позитивних бактеріях, S-шар прикріпляється до шару пептидоглікану (у них зовнішня мембрана відсутня). Вважається, що S-шар захищає клітину проти різких змін іонних концентрацій та pH, також як і осмотичного тиску та інородних ферментів. S-шар, можливо, корисний для захисту проти патогенів і проти фагоцитозу. Він також допомагає підтримувати жорсткість форми клітин деяких мікроорганізмів.

У грам-позитивних бактерій білки S-шару мають особливий консервативний мотив, який взаємодіє з пептідогліканами клітинної стінки. У грам-негативних бактерій на найвіддаленішому від клітини кінці білкових субодиниць є спеціальний домен, за допомогою якого білки S-шару інтегруються в зовнішню мембрану, як правило, за рахунок взаємодії з ліпополісахаридом[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Пиневич А. В. Микробиология. Биология прокариотов: в 3 т. — СПб. : Издательство С.-Петербургского университета, 2006. — Т. I. — 352 с. — ISBN 5-288-04057-5.
  • Нетрусов А. И., Котова И. Б. Микробиология. — 4-е изд., перераб. и доп. — М. : Издательский центр «Академия», 2012. — 384 с. — ISBN 978-5-7695-7979-0.
  • Современная микробиология / Под ред. Й. Ленгелера, Г. Древса, Г. Шлегеля. — М. : Мир, 2005. — Т. 1. — 654 с.